Ухвала

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 583/669/15-ц

провадження № 61-756св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області,

терті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зем-центр», Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Левченко Т. А., Хвостика С. Г., та касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (далі - Чернеччинська сільська рада), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зем-центр» (далі - ТОВ «Зем-центр»), Головне управління Держгеокадастру в Сумській області (далі ГУ Держгеокадастру в Сумській області), ОСОБА_4 , про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що відповідно до державного акта, виданого 21 січня 1998 року (бланк серії ІІ-СМ № 035373 ), на право приватної власності на земельну ділянку, вона є власницею призначеної для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства земельної ділянки, площею 0,47 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності на вказану земельну ділянку вона набула на підставі рішення Виконавчого комітету Бакирівської сільської Ради народних депутатів від 22 вересня 1997 року. У 2014 році вона звернулася до Управління Держкомзему у місті Охтирка та Охтирському районі Сумської області з метою виготовлення технічної документації і внесення відомостей про земельну ділянку № 7 до Державного земельного кадастру. Проте у виготовленні технічної документації їй відмовлено, оскільки частина зазначеної у державному акті від 21 січня 1998 року земельної ділянки віднесена до інших земельних ділянок (кадастрові номери: 5920380400:04:001:5004, 5920380400:04:001:5005, 5920380400:04:001:5011), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не була зібрана та проаналізована наявна документація із землеустрою, планово-картографічні матеріали, зокрема план зовнішніх меж земельної ділянки, яка належить їй відповідно до державного акта від 21 січня 1998 року. Внаслідок цього, при встановленні меж земельних ділянок, що надавались у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , при виготовленні кадастрового плану земельних ділянок, не враховано поворотні точки меж земельної ділянки та лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, яка належить їй та яка є суміжною із земельними ділянками відповідачів. Також, відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 619, межа між земельними ділянками відповідно до державного акта не відповідає межі відповідно до державних актів ОСОБА_3 та не відповідає фактично існуючим межам між земельними ділянками домоволодінь за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до оспорюваних державних актів, земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не тільки накладаються на її земельну ділянку, але й на частину її господарських будівель. При реєстрації земельних ділянок (кадастрові номери: 5920380400:04:001:5004, 5920380400:04:001:5005, 5920380400:04:001:5011) порушено правило внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що унеможливлює реєстрацію належної їй земельної ділянки в державному земельному кадастрі та отримання свідоцтва про право власності. Необхідність скасування правовстановлюючих документів на належні відповідачам земельні ділянки та їх державної реєстрації необхідно для узгодження меж сусідніх ділянок у державному земельному кадастрі.

Посилаючись на викладене, позивач, із урахуванням уточнених вимог, просила скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт (бланк серії ЯЕ № 387269) на право власності на призначену для індивідуального житлового будівництва земельну ділянку, площею 0,0600 га, кадастровий номер 5920380400:04:001:5004, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати проведену 09 листопада 2007 року за номером 010761501668 державну реєстрацію цього державного акта у Книзі записів реєстрації держаних актів, а також скасувати реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт (бланк серії ЯЕ № 387270) на право власності на призначену для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 0,1500 га, кадастровий номер 5920380400:04:001:5005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати проведену 09 листопада 2007 року за номером 010761501669 державну реєстрацію цього державного акта у Книзі записів реєстрації держаних актів, а також скасувати реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; скасувати виданий ОСОБА_3 державний акт (бланк серії ЯЛ № 354512) на право власності на призначену для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 0,2124 га, кадастровий номер 5920380400:04:001:5011, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати проведену від 25 березня 2011 року за номером 592030001000326 державну реєстрацію цього державного акта у Книзі записів держаних актів, а також скасувати реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Чернеччинської сільської ради, треті особи: ГУ Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_3 , про скасування рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність та державного акта на право приватної власності на землю.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Виконавчого комітету Бакирівської сільської ради від 22 вересня 1997 року № 26 ОСОБА_5 передана у власність земельна ділянка, площею 0,42 га в межах згідно з планом за адресою: АДРЕСА_1 , для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого селянського господарства на підставі чого виготовлений та виданий державний акт (бланк серії ІІ-СМ № 035374 ) від 21 січня 1998 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 14. Згідно із вказаним рішення виконавчого комітету, ОСОБА_1 передано у власність суміжну земельну ділянку № 7 , площею 0,47 га для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства на підставі чого виготовлений та виданий державний акт (бланк серії НОМЕР_1 ) від 21 січня 1998 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 погодили акт узгодження межових знаків на місцевості та не оскаржували його. Тобто, починаючи з 1997-1998 років межа між земельними ділянками на АДРЕСА_2 , не змінювалася. У 2007 році ОСОБА_3 подарувала їй житловий будинок із господарськими спорудами на АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу в 2007 році продав їй земельну ділянку за вказаною адресою, площею 0,21 га, що становить 1/2 частини від 0,42 га відповідно до державного акта (бланк серії ІІ-СМ № 035374 ) від 21 січня 1998 року, з них для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,06 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,15 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2009 року та додатковим рішенням цього ж суду від 06 травня 2010 року у справі № 2-2435, визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,21 га на АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. На підставі наданого судового рішення та технічного завдання МКП «Гео-Сервіс» виготовлена документація із землеустрою та видано державний акт на ім`я ОСОБА_3 (бланк серії ЯЛ № 354512) від 25 березня 2011 року. Зауважень зі сторони ОСОБА_1 не було, дії землевпорядників вона не оскаржувала, скарг не подавала, акт погодження меж ОСОБА_1 погодила та підписала. З 25 травня 2009 року (дата погодження меж) по 05 березня 2015 року (дата звернення до суду) минуло більше 5 років, що свідчить про сплив позовної давності за позовними вимогами ОСОБА_1 Кадастрові номери на земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 присвоювалися разом із виготовленням державних актів відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що 17 грудня 2012 року ОСОБА_1 , змінивши технічну документацію на будинковолодіння та конфігурацію площі будинковолодіння, намагається підвести під технічну документацію на будинковолодіння нові кути та проміри земельної ділянки на території подвір`я на АДРЕСА_1 , та тим самим, розширити межі та площу виділеної їй земельної ділянки. Висновком судової земельно-технічної експертизи від 18 вересня 2015 року № 619 встановлена невідповідність просторового розташування меж земельних ділянок на АДРЕСА_2 . Сформована технічно та юридично земельна ділянка з фактичними розмірами на АДРЕСА_1 , порушує права власників земельних ділянок на АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як площа вказаної земельної ділянки не відповідає фактичній площі розташування земельної ділянки на місцевості, у тому числі по межі її розташування із земельними ділянками на АДРЕСА_1 .

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області від 22 вересня 1997 року № 26 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площами 0,09 га для індивідуального житлового будівництва та 0,38 га для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,47 га в межах згідно з планом за цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним і скасувати державний акт на право приватної власності на землю (бланк серії ІІ - СМ № 035373) від 21 січня 1998 року виданий на ім`я ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, зареєстрований у Книзі записів реєстрації актів на право приватної власності на землю за № 15.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2019 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними та скасовано державні акти: серії ЯЕ № 387269, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0600 га для індивідуального житлового будівництва, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстраційним номером: 010761501668 від 09 листопада 2007 року, кадастровий номер 5920380400:04:001:5004; серії ЯЕ № 387270, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності за реєстраційним номером 010761501669 від 09 листопада 2007 року, кадастровий номер 5920380400:04:001:5005; серії ЯЛ № 354512, виданий на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,2124 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за реєстраційним номером: 592030001000326 від 25 березня 2011 року, кадастровий номер 5920380400:04:001:5011. Скасовано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю записи про реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЕ № 387269, виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0600 га для індивідуального житлового будівництва, реєстраційний номер: 010761501668 від 09 листопада 2007 року; серії ЯЕ № 387270 , виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер 010761501669 від 09 листопада 2007 року; серії ЯЛ № 354512, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,2124 га для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер: 592030001000326 від 25 березня 2011 року. Скасовано в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, кадастрові номери: 5920380400:04:001:5004, 5920380400:04:001:5005 за ОСОБА_2 та земельної ділянки, кадастровий номер 5920380400:04:001:5011 за ОСОБА_3 . У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю заявлених вимог. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи первісний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що державні акти, видані на ім`я ОСОБА_2 (серії ЯЕ № 387269 від 09 листопада 2007 року, серії ЯЕ № 387270 від 09 листопада 2007 року) та ОСОБА_3 (серії ЯЛ № 354512 від 25 березня 2011 року) на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , порушують права ОСОБА_1 , так як відповідно до цих державних актів, у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано частину земельної ділянки, що належала позивачу, тобто частина земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 , накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 , і у зв`язку з перетином частини її земельної ділянки із земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кадастрові номери: 5920380400 :04:001:5004, 5920380400:04:001:5005; 5920380400:04:001:5011, ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати свої права з володіння, користування та розпорядження своєю власністю у тих межах і тій площі, що закріплена державним актом на право приватної власності на землю ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21 січня 1998 року, зокрема, на внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, внаслідок чого неможливо отримати витяг із Державного земельного кадастру, який є обов`язковим документом при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки. Тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано оспорювані державні акти на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , які частково накладаються на раніше надану ОСОБА_1 у власність земельну ділянку на АДРЕСА_1 , без попереднього її вилучення у ОСОБА_1 , тим самим фактично неправомірно частково припинено право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 довела факт порушення її права та обрала відповідний, передбачений законом спосіб захисту своїх прав, який полягає у визнанні недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку. Оскаржувані держані акти порушують права ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження своєю земельною ділянкою, і правопорушення є таким, що триває у часі, то до спірних правовідносин не можуть бути застосовані наслідки спливу строку позовної давності, а тому заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації земельних ділянок, не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що порушення прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при наданні ОСОБА_1 земельної ділянки у власність не встановлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 26 листопада 2019року рішення суду першої інстанції скасовано у частині, якою суд визнав незаконними та скасував державні акти на право власності на земельні ділянки від 09 листопада 2007 року серії ЯЕ № 387269 та серії ЯЕ № 387270, видані на ім`я ОСОБА_2 та від 25 березня 2011 року серії ЯЛ № 354512, виданий на ім`я ОСОБА_3 , а також скасував у державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами: 5920380400:04:001:5004, 5920380400:04:001:5005 та 5920380400:04:001:5011, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісного позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, коли вважав встановленим факт, що ОСОБА_3 на час ухвалення оскаржуваного судового рішення була власником земельної ділянки, кадастровий номер 5920380400:04:001:5011. Виданий на ім`я ОСОБА_3 25 березня 2011 року державний акт (бланк серії ЯЛ № 354512) припинив свою юридичну дію в силу скасування 02 серпня 2017 року судового рішення у цивільній справі № 2-2435/2009 (рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2009 року, додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 травня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 09 червня 2010 року), яке підтверджувало обставини набуття ОСОБА_3 права власності на землю. ОСОБА_3 не є суміжним землевласником позивача. Повноважень щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, кадастровий номер 5920380400:04:001:5011, площею 0,2124 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 не має. Отже, через неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, суд помилково задовольнив позовні вимоги, заявлені до неналежного відповідача - ОСОБА_3 . Заявлений позивачем спір щодо неможливості проведення державної реєстрації земельної ділянки, площею 0,47 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі виданого 21 січня 1998 року державного акта на право приватної власності на землю, за своєю суттю та предметом доказування фактично зводиться до визначення (встановлення) межі між земельними ділянками № АДРЕСА_1 . Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду. Внесення належної позивачу земельної ділянки до державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера не вимагає визнання недійсними та скасування виданих 09 листопада 2007 року ОСОБА_2 державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування реєстрації цих земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Порушення відповідачами права власності ОСОБА_1 на землю не доведено. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності № 6 та № 7 можуть бути змінені (узгоджені) їх власниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Додатковою постановою Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_3 кожній по 1 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що участь адвоката Нежевело В. В. у судових засіданнях в апеляційному суді, загальною тривалістю 1 год 30 хв, підтверджується протоколами судових засідань від 31 жовтня та від 26 листопада 2019 року, а процесуальні дії адвоката за межами судового розгляду в апеляційному суді підтверджуються відповідними процесуальними документами, а саме: заявою про додаткову аргументацію позиції відповідачів, на складення якої адвокатом витрачено 1 год 30 хв, заявами про ознайомлення з матеріалами справи, у яких містяться відмітки про ознайомлення, на що адвокатом витрачено всього 2 год 00 хв. Отже, витрачений адвокатом час на участь у судових засіданнях та на вчинення інших процесуальних дій становить всього 5 год 00 хв, а його вартість - 2 500,00 грн із розрахунку 500,00 грн за годину, які необхідно компенсувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , по 1 250,00 грн кожній, за рахунок ОСОБА_1 . Не підлягає компенсації вартість витраченого адвокатом часу на консультації, підготовку договорів про надання правничої допомоги, вивчення матеріалів первісного, зустрічного позовів та стосовно третьої особи, на ознайомлення з нормативно-правовими актами, на підготовку клопотання про приєднання доказів витрат на правничу допомогу, на підготовку заяв про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки витрачений адвокатом час та відповідна його вартість не є витратами за представництво в суді (пункт 1 яастини другої статті 137 ЦПК України) та не є іншою правничою допомогою, пов`язаною з розглядом справи (пункт 2 частина друга статті 137 ЦПК України), оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення такої правничої допомоги у суді апеляційної інстанції. Крім того, витрачений адвокатом Нежевело В. В. час на підготовку апеляційної скарги також не підлягає компенсації, оскільки доказів її підготовки та складення матеріали справи не містять. Зокрема, апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та направлена на адресу апеляційного суду поштою 19 червня 2019 року ОСОБА_2 . Поштові витрати на загальну суму 150,00 грн та вартість поштових конвертів на загальну суму 11,60 грн, а всього 161,60 грн витрат за направлення учасникам справи акта приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договорами про правничу допомогу від 07 серпня 2019 року та додаткового акта приймання-передачі (звіту) виконаних робіт за договорами про правничу допомогу від 26 листопада 2019 року з додатками не є витратами, пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частина третя статті 133 ЦПК України), а тому не підлягають компенсації за рахунок позивача. Крім того, наявними у матеріалах цивільної справи квитанціями не підтверджується, що поштові витрати понесла ОСОБА_2 .

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг

У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видані оспорювані державні акти на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , які частково накладаються на раніше надану їй у власність земельну ділянку на АДРЕСА_1 , без попереднього її вилучення, тим самим, фактично неправомірно частково припинено право власності на її земельну ділянку. Її земельна ділянка не є сформованою, бо їй не присвоєний кадастровий номер та дані про неї не внесені до Державного земельного кадастру саме через неправильне незаконне формування та реєстрацію земельних ділянок відповідачів. Тому не можна змінити те, чого немає. Між сторонами немає ніякої згоди на зміну конфігурації, площ земельних ділянок. Якби відповідачі хотіли б змінити свої земельні ділянки, які на цей час забрали у неї частину земельної ділянки та частину її сараю, то вже розробили б технічну документацію із землеустрою і внесли б зміни. Але цього не зроблено.

У лютому 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, в якій просять скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та вирішити питання про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути понесені ними судові витрати у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Вказують на те, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами та поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, шо підлягають розподілу, з власної ініціативи. Це підтверджується постановою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 902/347/18. Понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору та за правничу допомогу є законодавчо обґрунтованими, розумними та співмірними з обсягом наданої правничої допомоги адвокатом.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 20 лютого та 16 березня 2020 року відкрито касаційні провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційні скарги.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зем-центр», Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_4 , про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_3 , про скасування рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність та державного акту на право приватної власності на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року та касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткову постанову Сумського апеляційного суду від 23 січня 2020 року призначити до судового розгляду на 10 червня 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков Г. І. Усик