Справа № 22- ц -3574/2006 р.                                                     Головуючий 1-інстанції: Шиянова Л.О.

Категорія : право власності

Доповідач: Котелевець А.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 липня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -  Котелевець А.В.

суддів:                  Кіпенко І.С.,Кокоша В.В.

при секретарі -    Шушкевич А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року по справі за позо­вом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний за­вод ім. Т.Г.Шевченка», третіх осіб - Виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Хар­кова, Акціонерного товариства закритого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання права власності на житлове приміщення; за зустрічним позовом Державного під­приємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка» до ОСОБА_1, Виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова, Акціонерного товариства за­критого типу «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання недійсними ордеру та рішення райвиконкому;за зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу «Ку­ряжський домобудівельний комплекс» до ОСОБА_1, Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка», Виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова про визнання недійсними ордеру та рішення райвиконкому, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулась у суд із зазначеним позовом.

Позивачка вказала, що на підставі рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова від 5 грудня 1995 року було затверджене рішення адміністрації та профкому ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка», з яким перебував у трудових стосу­нках її чоловік - ОСОБА_2, про надання сім'ї останнього АДРЕСА_1, в м. Харкові. На підставі цього рішення 6 грудня 1995 року ви­даний ордер на сім'ю із чотирьох чоловік на право зайняття даного жилого приміщення. Од­нак в 2003 році вказаний будинок був проданий АТЗТ «Куряжський домобудівельний ком­плекс» як об'єкт незавершеного будівництва. При цьому покупця не повідомлено про те, що чотири квартири, у тому числі спірна, вже розподілені у порядку черги працівникам заводу. Посилаючись на вказані обставини, просила задовольнити позов та визнати за нею право вла­сності на зазначене жиле приміщення, а в порядку забезпечення позову - накласти заборону на відчуження АДРЕСА_1, в м. Харкові.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року позов був забез­печений шляхом заборони відчужувати спірне житло.

В апеляційній скарзі АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» в особі свого пред­ставника, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить ска­сувати ухвалу суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 307 ЦПК України.

Задовольняючи клопотання позивачки про забезпечення позову, суд першої інстанції вхо­див із того, що є підстави для накладання заборони, оскільки відчуження квартири може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте погодитись з таким висновком не можна.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позов ОСОБА_1 стосується визнання права власнос­ті на АДРЕСА_1, в м. Харкові. Посилаючись на можли­вість відчуження спірної квартири до вирішення даного спору, позивачка заявила дане клопо­тання. При цьому переконливих доводів щодо причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування його необхідності тощо не навела.

Даних щодо дійсної і реальної загрози невиконання чи ускладнення виконанню можливо­го рішення матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин підстав для вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладання заборони на відчуження АДРЕСА_1, в м. Харкові немає.

Ухвала суду першої інстанції від 18 травня 2006 року не є законною, вона підлягає скасу­ванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2006 року скасувати. Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховно­го Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді