КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 375/1334/18 Головуючий у суді першої інстанції: Нечепоренко Л.М.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/601/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції:Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Мостової Г.І., Слюсар Т.А.

при секретарі Маличівській Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, ОСОБА_2 про визнання нотаріальних дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва, виданого 11 червня 2018 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 624.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

13 липня 2018 року позивач ТОВ «Нафтогазобладнання» звернувся у суд з позовом до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни, ОСОБА_2 про визнання нотаріальних дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва, виданого 11 червня 2018 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 624.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.06.2018 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. було видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 624, яким посвідчено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить майно, що складається з комплексу загальною площею 391,1 кв. м, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказане майно передано на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки від 31.05.2018, виданого державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шабановим В.В. Даний комплекс належить боржнику - ТОВ «Нафтогазобладнання» на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 27.07.2011 і зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2014.

Зазначав, що проведення приватним нотаріусом реєстраційних дій щодо реєстрації майна позивача за відповідачем ОСОБА_2 та видача на його ім`я Свідоцтва є протиправними та підлягає скасуванню, у зв`язку із тим, що при видачі Свідоцтва про право власності на комплекс приватний нотаріус не врахувала, що ОСОБА_2 передано майно з поділом по назві будівель та інше майно, яке не було зареєстровано в реєстрі прав власності за товариством, а також нотаріус вчинила нотаріальну дію без сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, не встановила цивільну правоздатність заявника - ОСОБА_2 , не перевірила справжність підписів інших осіб та не врахувала, що акт про реалізацію предмета іпотеки від 31.05.2018 не внесений в автоматизовану систему виконавчого провадження, допустила до користування до реєстрів про державну реєстрацію обтяжень та заборон відчуження об`єктів нерухомого майна одночасно державного виконавця з метою зняття своїх арештів, здійснених під час виконання судового рішення, вчинила нотаріальну дію на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 31.05.2018, в якому не зазначена дата народження стягувача та така інформація про стягувача не вказана в посвідченому свідоцтві від 11.06.2018 за № 624. Зауважував, що зміст посвідчувального правочину, зокрема, акта про реалізацію предмета іпотеки від 31.05.2018 не повинен містити ніяких дописок, але на порушення п.3 ст.47 Закону України «Про нотаріат» містить дописку, зокрема, дата затвердження начальником відділу зазначеного акта. Підкреслював, що нотаріусом видано Свідоцтво тільки на підставі акта, чим порушено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоро ба гатько Ва лентини Д анилівн и та до ОСОБА_2 про визнання нотаріальних дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва, виданого 11 червня 2018 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 624.

Знято накладене ухвалою Рокитнянського районного суду від 06.07.2018 забезпечення позову у вигляді арешту на комплекс загальною площею 391,1 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і який складається з адмінбудівлі загальною площею 221,9 кв. м, гаража загальною площею 142,7 кв. м, щитової загальною площею 26,5 кв. м, огорожі, замощення, резервуарів - об'ємами - 400 куб. м,, 200 куб. м, 75 куб. м, пожежні резервуари об'ємом 75 куб. м, наливні стояки, трубопровід, артсвердловина, лінія електропередачі, зареєстрованого за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. 11.06.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 624 та у відповідності до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 298035232237 від 11.06.2018.

Не погодившись із рішенням суду Генеральний директор ТОВ «Нафтогазобладнання» подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та постановити нове яким визнати дії приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни протиправними та скасувати Свідоцтво від 11 червня 2018 року, видане нею та зареєстроване в реєстрі за № 624 від 11 червня 2018р. , яким посвідчено, що ОСОБА_2 , який проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності майно, що складається з комплексу, загальною площею 391,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 41539603 від 11 червня 2018 року. Апеляційну скаргу мотивував тим, що рішення районного суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Зокрема зазначав, що акт реалізації предмета іпотеки від 31.05.2018 не несе жодних правових наслідків, є нечинним і не міг відповідно бути підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав, а відтак не міг підтверджувати певні встановлені факти або події, оскільки не було дотримано державним виконавцем порядку вчинення виконавчих дій у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна . При цьому зауважував, що державний виконавець при примусовому виконанні мав передавати арештоване майно боржника, а не майно боржника, зокрема три складових об`єкта за реєстраційним номером майна 870733 з Реєстру права власності на нерухоме майно, тоді як актом про реалізацію предмета іпотеки передано комплекс, який складається з 60 складових об`єкта за реєстраційним номером майна НОМЕР_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ( а.с.163-164, а.с.34,а.с.53). Однак, нотаріусом взяті до уваги докази щодо майна ( об`єкта), яке не зареєстроване за ТОВ «Нафтогазобладнання» - протокол № 334299 від 24.05.2018 ( а.с.53) для видачі в подальшому свідоцтва ( а.с.54-55) . Окрім того, майно має різні реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна та різні періоди прийняття рішення про державну реєстрацію майна. Так по об`єкту 870733 прийнято рішення про державну реєстрацію 29.07.2011, а по об`єкту 29803523232237 прийнято рішення про державну реєстрацію 19.02.2014. А документи подані приватному нотаріусу не відповідають Порядку встановленому законодавством на відповідність заявленим правам та поданим документам . Підкреслив також, що складання державним виконавцем Акта без постанови та не в Автоматизованій системі виконавчого провадження є порушенням порядку вчинення виконавчих дій, а відтак даний Акт не може підтверджувати певні встановлені факти та події. Отже, лише наявність і Постанови і Акту не є підставою для переходу права на нерухоме майно та видачі свідоцтва. Зауважив також, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують відповідність заявлених прав ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна , а саме комплекс за реєстраційним номером НОМЕР_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і поданих документів приватному нотаріусу вимогам законодавства. Підсумовуючи звернув увагу на те, що з урахуванням викладеного заявлені права ОСОБА_2 на згадуваний об`єкт нерухомого майна не можуть бути підставою для проведення реєстрації права власності на спірний об`єкт та видачі Свідоцтва на його ім`я . Підкреслив також, що в порушення Порядку визначеного законодавством приватний нотаріус вчинила реєстраційні дії без оплати заявником адміністративного збору , без плати за надання витягу з Державного реєстру прав , без сплати заявником податку з доходів фізичних осіб та без подачі всіх необхідних документів , які сформовані в автоматизованій системі виконавчого провадження та внесені до неї. Водночас, з реєстраційної справи, залученої приватним нотаріусом не вбачається, що нею була встановлена особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дій, оскільки відсутні документи про посвідчення особи. ( відсутні копія паспорту, копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків) . Разом з тим, зауважив, що згідно автоматизованої системи виконавчого провадження Постанова про заміну сторони у виконавчому провадженні від 24.05.2018 скасовано Постановою державного виконавця про скасування процесуального документу від 24.10.2018 на підставі Постанови № 65 від 19.10.2018 Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві ( а.с. 157-159), а тому ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження.

На апеляційну скаргу ТОВ «Нафтогазобладнання» адвокатом Карапетян А.Р., як представника відповідача ОСОБА_2 подано відзив, посилаючись на її безпідставність та відсутність правових підстав до її задоволення. При цьому зазначав, що акт реалізації предмета іпотеки від 31 травня 2018 року є законним, а посилання позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що акт є незаконним, а з нього випливає протиправність дій приватного нотаріуса та підстави для скасування свідоцтва не заслуговує на увагу, оскільки зазначений акт не є предметом розгляду зазначеного спору. Вказаний акт засвідчений у встановленому законом порядку і сумнівів у приватного нотаріуса при вчиненні відповідних дій не викликав. Посилання позивача на відсутність акту реалізації предмета іпотеки в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не ґрунтується на нормах чинного законодавства України. При вчинені нотаріальних дій особа ОСОБА_2 була встановлена нотаріусом відповідно до паспорту та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, останнім було сплачено адміністративний збір за проведення дій відповідно до квитанції, а тому посилання позивача щодо не вчинення відповідачем таких дій не відповідають дійсності. Видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів нотаріусом була проведена відповідно до Закону України « Про іпотеку». Просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Інші сторони не скористались процесуальним правом у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України на звернення із відзивом на апеляційну скаргу.

У судове засідання призначене Київським апеляційним судом на 24 лютого 2020 року сторонни не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання, які про час та місце розгляду справи повідомлені, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. До того ж, відповідач ОСОБА_2 для участі у справі направив свого представника, а відповідач приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В. Д. просила розглядати справу за її відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» до Приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоро ба гатько Ва лентини Д анилівн и та до ОСОБА_2 про визнання нотаріальних дій приватного нотаріуса протиправними та скасування свідоцтва, виданого 11 червня 2018 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 624 виходив з того, що приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. вчинила реєстраційні дії щодо реєстрації майна позивача за відповідачем ОСОБА_2 та видала на його ім'я Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 624, яким посвідчено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить майно, яке складається з комплексу загальною площею 391,1 кв. м, яке знаходиться в АДРЕСА_1 в межах наданих їй прав Законом України «Про нотаріат».

З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду у повній мірі відповідає вказаним вимогам цивільного процесуального права.

Так, однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Положеннями ст. ст. 11-13 ЦПК України, роз`яснення наданих в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Суд першої інстанції, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

11.06.2018 приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. було видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 624, яким посвідчено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить майно, яке складається з комплексу загальною площею 391,1 кв. м, яке знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулись.

Відповідно до статті 46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно здійснює повноваження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено проведення державної реєстрації прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

П.6 Порядку Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

П.7 порядку для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до Порядку заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Зі змісту Порядку також вбачається, що за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення витяг з Державного реєстру прав, свідоцтво (в разі його формування) та документи, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав, одним із способів, зазначеним у заяві.

Окрім того, Порядком передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор є нотаріус.

Для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися, відповідачем ОСОБА_2 було подано нотаріусу акт про реалізацію предмета іпотеки від 31 травня 2018 року, виданий ОСОБА_6 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Подолянко І.А. та протокол №334299 проведення електронних торгів, сформований 24 травня 2018 року Державним підприємством «СЕТАМ», що були підставою для видачі свідоцтва про право власності.

На підставі виданого свідоцтва про право власності на нерухоме майно нотаріусом у відповідності до ч.1 ст. 182 ЦК України було здійснено його державну реєстрацію.

Вказане свідчить, що приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько Валентини Данилівни при вчиненні оскаржуваних нотаріальних дій діяла відповідно до вимог законодавства, а відповідач ОСОБА_2 для вчинення цих дій нотаріусом надав пакет відповідних документів, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.

Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача в суд не з`явився і не навів таких обставин.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав до скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів ,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазобладнання» залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: