Справа №2-а-578/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

12 квітня 2010 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Хайкіна В.М.

при секретарі Гребенюк О.В.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізюм адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконуючого обов’язки начальника ВДАІ по обслуговуванню м. Ізюм та Ізюмському районі та ОСОБА_3 в Харківській області капітана міліції ОСОБА_4, про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив визнати постанову серії АХ №009185 від 01.09.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення, винесену виконуючим обов’язки начальника ВДАІ по обслуговуванню м. Ізюм та Ізюмському районі та ОСОБА_3 в Харківській області капітаном міліції ОСОБА_4, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

У постанові вказано, що ОСОБА_2, 30.07.2009 р. в м. Ізюм, о 17 год. 40 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Позивач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною та безпідставною, так як вимушений був порушити правила дорожнього руху. В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що він дійсно 30 липня 2009 року, у вказаному місці та у вказаний час керував автомобілем НОМЕР_1. Він дійсно здійснив зупинку транспортного засобу в забороненому місці, але вимушений був це зробити у зв’язку з тимчасовою відмовою двигуна.  Щоб не створювати аварійну ситуацію, позивач здійснив вказану зупинку, але був притягнутий до адміністративної відповідальності працівниками ДАІ. При складанні протоколу, позивач пояснював що порушив правила дорожнього руху вимушено, але пояснення позивача працівники ДАІ до уваги не прийняли. В самому протоколі про адміністративне правопорушення позивач також відмітив, що зупинка автомобіля била вимушеною. Також працівники ДАІ не взяли до уваги пояснення свідків, які були присутні в автомобілі. Крім цього, постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм діючого законодавства, оскільки в ній не вказано конкретне місце скоєння правопорушення, а також маються розбіжності в смі штрафу – цифрами вказано 255 грн., а прописом 250 грн. Просить суд позов задовольнити.

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував, вказавши, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена законно та обґрунтовано.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у  сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач вимушений був порушити правила дорожнього руху у зв’язку з непередбачуваними обставинами, а саме тимчасовою відмовою двигуна, що підтверджується поясненнями самого позивача.

Даний факт також підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5, долученими до матеріалів справи, з яких також вбачається, що зупинка автомобіля була вимушеною.

Згідно ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Тому, задовольняючи позов, суд скасовує оскаржувану постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-103,128,159-163 КАС України, ст.18,280 КУпАП суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до виконуючого обов’язки начальника ВДАІ по обслуговуванню м. Ізюм та Ізюмському районі та ОСОБА_3 в Харківській області капітана міліції ОСОБА_4, про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Поновити строк звернення до суду для оскарження постанови про адміністративне правопорушення АХ №009185 від 01.09.2009 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КпАП України, як такий, що пропущений з поважних причин.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ №009185 від 01 вересня 2009 р. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КпАП України – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: