печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60642/19-ц

Категорія 43

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року Печерський районний суд м.Києва

В складі головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі судових засідань - Ткаченко Ю.М

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди , посилаючись на те що звернувся до Президента України з запитом, в якому просив дати обґрунтовану відповідь щодо Указу Президента, а саме: - чи порушив Президент України Зеленський В.О . Конституцію України і припинив дію Указу Президента № 762/98 у неконституційний спосіб, шляхом визнання його таким, що втратив чинність; або Президент України Зеленський В.О. визнав Указ Президента № 762/98 таким, що втратив чинність, внаслідок припинення його дії через прийняття законів з цих питань; - тоді прошу назвати конкретну дату, коли припинив дію Указ Президента № 762/98; - і назвати, що саме стало підставою для визнання Указу Президента № 762/98 таким, що втратив чинність (вищеназвані закони або щось інше). Замість обґрунтованої відповіді Позивач отримав відповідь, у який повідомляється про набрання чинності зовсім іншим Указом. Позивач такого не питав. Отже, якщо б Президент розглянув звернення позивача та надав обґрунтовану відповідь (із зазначенням конкретних дат, коли припинив дію Указ Президента № 762/98), позивачу повернули би 11405,12 грн., які сплачені відповідно до норм цього указу. Визначення видавником указу дати припинення його дії, слугувало б підставою для такого повернення.

З урахуванням наведеного просить стягнути з держави на його користь 57025,60 гривень відшкодування моральної шкоди та 11405,12 грн. матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю Президента України.

Позивач вважає, що належною сатисфакцією за відсутність у державі "належного урядування" буде 57025,60 грн. - п`ятикратний розмір вигоди, яку держава отримала внаслідок бездіяльності Президента України - невизначеності підстав і строків припинення дії Указу Президента № 762/98 та ненадання обґрунтованої відповіді у встановлений законом строк на звернення Позивача. Просив розглядати позов в його відсутність.

Представник відповідача ДКСУ відзив не надав, в судове засідання не з`явився , про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 22.11.2019р. відкрито провадження в справі в порядку спрощеного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи , приходить до слідуючого.

Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Встановлено , що 27.08.2019р. позивач звернувся до Президента України з запитом, в якому просив дати обґрунтовану відповідь щодо Указу Президента, а саме: - чи порушив Президент України Зеленський В.О . Конституцію України і припинив дію Указу Президента № 762/98 у неконституційний спосіб, шляхом визнання його таким, що втратив чинність; або Президент України Зеленський В.О. визнав Указ Президента № 762/98 таким, що втратив чинність, внаслідок припинення його дії через прийняття законів з цих питань; - тоді назвати конкретну дату, коли припинив дію Указ Президента № 762/98; - і назвати, що саме стало підставою для визнання Указу Президента № 762/98 таким, що втратив чинність.

На звернення була надана відповідь від 2510.2019р. № 03-01/1530 за підписом ОСОБА_3 .

Позивач вважає , що Президент України ігнорує права людини , звернення не розглянув , відповіді не надав. ОСОБА_3 розглянув звернення формально , з порушенням встановленого законом «Про звернення громадян» строку, лист не містить жодної відповіді на поставлені питання, тому звернувся з даним позовом.

Відповідно до положення ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України (шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Тлумачення частини другої статті 48 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні не встановлено , позивачем не надано належних та допустимих доказів визнання незаконними рішення щодо розгляду звернення позивача та порушення закону України «Про звернення громадян» .

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди є безпідставними та не підлягають задоволенню , оскільки не встановлено порушень прав позивача , які підлягають захисту.

Керуючись ст. ст. 22,23, 1173.1174 ЦК України , ст..5,10, 11, 13, 77,78, 80, 81, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м.Києва.

Суддя Остапчук Т.В.