№ 11-194/07 Головуючий у 1 інстанції Барчук В.М.
Скарга на постанову про відмову Доповідач у апеляційній інстанції Опейда В.О.
в порушенні кримінальної справи
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 13 березня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Опейди В.О.
суддів Матвієнко Н.В., Бешти Г.Б.
з участю прокурора Цемаха В.І.
заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку апеляцію ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду від 15 лютого 2007 року про часткове задоволення її скарги на постанову помічника прокурора Луцького району про відмову в порушенні кримінальної справи від 30 листопада 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ЗО листопада 2006 року помічником прокурора Луцького району було відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю події злочину на підставі п. 1 ст.6 КПК України.
Не погоджуючись з цією постановою, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 15 лютого 2007 року дану скаргу задоволено частково. Скасовано постанову помічника прокурора Луцького району про відмову в порушенні кримінальної справи з направленням справи прокурору Луцького району для проведення додаткової перевірки.
В апеляції ОСОБА_1 стверджує, що рішення суду є неповним. Вважає, що при проведенні перевірки в судовому засіданні рішення прийнятого помічником прокурора Луцького району були з'ясовані обставини, які свідчать про вбивство її сина. Просить порушити кримінальну справу по факту вбивства її сина ОСОБА_2 і призначити повну експертизу щодо її сина.
Заслухавши доповідача, який доповів суть справи, думку заявниці і її представника, які підтримали подану апеляцію, міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Згідно ст. 236-2 КПК України при розгляді скарги суд повинен з'ясувати підставність відмови у порушенні кримінальної справи з врахуванням дотримання відповідного процесуального порядку і не вправі перевіряти питання доведеності вини тієї чи іншої особи. По результатах приймається одне з рішень, про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, або скарга залишається без задоволення. Згідно ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно матеріалів справи за зверненням ОСОБА_1 вбачається, що судом першої інстанції досліджувались матеріали перевірки і з'ясовувалась підставність відмови в порушенні кримінальної справи. Враховуючи встановлене суд обґрунтовано дійшов висновку, що в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_2 відмовлено передчасно. Даний висновок зроблено з врахуванням звернення заявниці та досліджених матеріалів перевірки.
Посилання апелянта на те, що допущені при проведенні перевірки недоліки свідчать про вбивство її сина, а отже і не повноту постанови Луцького міськрайонного суду від 15 лютого 2007 року не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, суд першої інстанції частково задовольняючи скаргу виходив з вимог закону, де зазначено, що при наявності ознак вищевказаного злочину вона може бути порушена правоохоронними органами в межах своєї компетенції. Разом з тим, суд і суддя не вправі порушувати кримінальні справи публічного і приватно-публічного обвинувачення про що зазначено в нормах Кримінально-процесуального кодексу України при скасуванні постанови при відмові в порушенні кримінальної справи. Зважаючи на викладене, в даному випадку за даною категорією справ суд позбавлений права їх порушувати, а отже і призначати проведення експертизи.
За таких обставин, виходячи з вищенаведеного, на думку колегії суддів оскаржувана постанова є законною і не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 15 лютого 2007 року про скасування постанови помічника прокурора Луцького району про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.1 КПК України - без зміни.