Справа №22ц-218/07 Головуючий у 1 інстанції - Кошелюк Л.В.
Категорія - 19 Доповідач - Русинчук М.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Русинчука М.М.,
суддів - Мудренко Л.І., Подолюка.В.А.,
при секретарі - Антонюк О.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Луцького міськрайонного суду від 25 грудня 2006 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивачка - ОСОБА_1; представник позивачки - ОСОБА_4; відповідачка - ОСОБА_3.
Колегія суддів
встановила:
Рішенням Старовижівського районного суду від 25 грудня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що у зв'язку із вчиненням в ніч з 9 на 10 вересня 2006 року крадіжки з належного ОСОБА_3 магазину «Оленка» в селі Дубечно Старовижівського району остання за вказівкою місцевого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ходила до позивачки, яку до того не знала, додому кликати її з сином ОСОБА_2 до вказаного магазину, щоб з'ясовувати обставини щодо причетності останнього до цієї крадіжки, так як на нього вказували інші особи (а. с. 7, 22, 75-77, 83-84). При цьому, як показали свідки ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) і ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3), відповідачка не висловлювала свої підозри щодо вчинення злочину сином позивачки, не ображала його(а. с. 75-77, 83-84). В своїй заяві про вчинення крадіжки (а. с. 21) відповідачка також не вказувала конкретно на когось, хто міг її скоїти.
З цього випливає, що позивачка не довела факт поширення відповідачкою неправдивої інформації щодо її неповнолітнього сина, яка б порушувала його особисті немайнові права, зокрема, право на повагу до його гідності і честі, у зв'язку з чим суд обгрунтовано відмовив в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, які базувались на цій недоведеній обставині.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити, а рішення Старовижівського районного суду від 25 грудня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили,, л