Ухвала

29 травня2020 року

м. Київ

справа № 712/10907/19

провадження № 61-5732ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Витріщак Т. І. задоволено частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2019 року змінено в частині розміру частки стягнутих аліментів з 1/4 заробітку (доходу) відповідача на 1/15. В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2019 року залишено без змін.

23 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року (надійшла до суду 30 березня 2020 року).

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 10 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано уточнити касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення копію вищевказаної ухвали суду касаційної інстанції отримано заявником 21 квітня 2020 року.

05 травня 2020 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка І. А. надійшла уточнена касаційна скарга.

За незазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України, це уточнення до касаційної скарги не можна вважати належним виконанням вимог ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року та усуненням недоліків касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, станом на 29 травня 2020 року ухвала Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року не виконана, оскільки, у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник