Справа № 2-484\2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(заочне)

           13 січня 2010 року  Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:       головуючої судді                                                Петешенкової  М.Ю.

                     при  секретарі                                                          Бакум І.М.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд –

ВСТАНОВИВ:

           08 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 міської ради, Самарської районної в м. Дніпропетровську ради, Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 лакофарбовий завод», Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Втормет», Кредитного союзу «Всеукраїнське народне кредитне Товариство», третя особа: Восьма ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

    Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 серпня 2007 року помер її батько ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з жилого будинку по вул. Аграрна, 37 в м. Дніпропетровськ; земельної ділянки, яка розташована на території самарського району м. Дніпропетровська за адресою: вул. Аграрна, 37 в м. Дніпропетровськ; грошових коштів, що знаходяться на рахунках ВАТ «Державний ощадний банк України»; простих іменних акцій ВАТ «ОСОБА_2 Втормет» в кількості 121 штук, простих іменних акцій в кількості 5 штук ВАТ «ОСОБА_2 лакофарбовий завод».

           Позивач зазначає, що її мати ОСОБА_4 будучі спадкоємцем першої черги, постійно проживала із батьком. 21 березня 2009 року її мати померла.  

 Оскільки у встановлений строк шість місяців вона не подала до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини з поважних причин, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв’язку з чим вимушена просити  надати додатковий строк один місяць для подання заяви про прийняття спадщини.

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задовольнити на підставі обставин, викладених в позовній заяві.

          Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 43). У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України. Позивач не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

 Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи щодо погодження із вимогами позивача та з проханням розглядати справу без їхнього представника (а.с. 38а).

    Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0, 1115 га, розташована на території Самарського району м. Дніпропетровська за адресою: вул. Аграрна, 37, що складається з 0, 1000 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, та 0,0115 га для ведення особистого підсобного господарства  (а.с. 34), на підставі Державного акту на право приватної власності на землю належало батькові позивача ОСОБА_3, який помер 16 серпня 2007 року (а.с.а.с 19, 34).

          Після смерті батька, її мати ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, мешкаючи разом з ним в будинку № 37 по вул. Аграрна в м. Дніпропетровську і фактично прийняла спадщину у розумінні ст. 1268 ЦК України.

          15 квітня 2008 року ОСОБА_4 склала на ім”я дочки ОСОБА_1 заповіт на все належне їй майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, усі майнові права та обов»язки, посвідчений державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (а.с. а.с. 21, 26).  

          21 березня 2009 року ОСОБА_4 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серії 1-КИ № 266024, виданого Самарським відділом РАЦС ОСОБА_2 міського управління юстиції Дніпропетровської області 24 березня 2009 року (актовий запис № 309) (а.с. 18).

          Після смерті ОСОБА_4 позивач у встановлений строк шість місяців не звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в зв”язку з хворобою, що підтверджується випискою з амбулаторної картки № 25/9/2009 року ( а.с. 16), тому і не мала можливості звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

          Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

          В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

          Враховуючи наведені обставини, позивач по справі є спадкоємцем померлої за заповітом,  відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України протягом шести місяців мав подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Оскільки він цього не зробив, внаслідок хвороби, він пропустив зазначений строк.

          На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

          Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню, оскільки позивач фактично прийняла це майно за заповітом після смерті матері.

Докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає обґрунтованими та визнав причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись  ст.ст. 10, 11, 57-64, 169, 208, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд  -

В И Р І Ш И В :

Надати ОСОБА_1  додатковий строк 1 місяць з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.   Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 Головуюча суддя                                                                                              М.Ю. Петешенкова