Справа № 2-44\2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі Колодяжний Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 ними придбано наступне майно: телевізор „Грюндик”, вартістю 1 000 грн.; відеомагнітофон „Панасонік”, вартістю 300 грн.; дивани „Алеко” у кількості 2 шт., вартістю 850 грн. кожний; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; холодильник „Ардо”, вартістю 1 200 грн.; мікрохвильова піч „LG”, вартістю 779 грн.; кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3 115 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.; тумба під телевізор, вартістю 200 грн.; DVD програвач „ВВК”, вартістю 500 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн. та трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що відповідач відмовляється поділити спільне майно в добровільному порядку, позивач просила виділити їй у власність ? частину всього майна, придбаного під час шлюбу з ОСОБА_2, а саме: мікрохвильову піч „LG”, вартістю 779 грн.; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн. та ? частину квартири АДРЕСА_1.
В ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати право власності та виділити їй наступне майно: мікрохвильову піч „LG”, вартістю 779 грн.; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн.; всього на суму 7 089 грн. За відповідачем в свою чергу визнати право власності та виділити слідуюче спільне майно: кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3 115 грн.; холодильник „Ардо”, вартістю 1 200 грн.; дивани „Алеко” у кількості 2 шт., вартістю 850 грн кожний; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; телевізор „Грюндик”, вартістю 1 000 грн.; відеомагнітофон „Панасонік”, вартістю 300 грн.; DVD програвач „ВВК”, вартістю 500 грн.; килимове покриття, розміром 3х3м, вартістю 300 грн., квартиру АДРЕСА_1, стягнувши з відповідача грошову компенсацію замість її части у праві спільної сумісної власності на квартиру в сумі 86 726 грн.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити в повному обсязі, на підставі обставин, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в частині поділу майна, придбаного під час шлюбу, але заперечувала проти виплати на користь позивача грошової компенсації замість частки позивача на квартиру АДРЕСА_1.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26 лютого 1993 року по 13 грудня 2006 рік перебували у зареєстрованому шлюбі. За час спільного проживання вони придбали по договору купівлі-продажу від 16 січня 2004 року квартиру АДРЕСА_1, вартістю 6 842 грн. Правовстановлюючі документи були оформлені на відповідача ОСОБА_2 (а.с.а.с. 8-9, 13-14).
Ринкова вартість спірної квартири складає 173 453 грн., про що свідчить висновок судової експертизи № 840-09 від 16 червня 2009 року (а.с. а.с. 61-72).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, в період шлюбу сторони придбали слідуюче майно: телевізор „Грюндик”, вартістю 1 000 грн.; відеомагнітофон „Панасонік”, вартістю 300 грн.; дивани „Алеко” у кількості 2 шт., вартістю 850 грн кожний; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; холодильник „Ардо”, вартістю 1 200 грн.; мікрохвильова піч „LG”, вартістю 779 грн.; кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3 115 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.;тумба під телевізор, вартістю 200 грн.; DVD програвач „ВВК”, вартістю 500 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн., що не оспорюється сторонами, як і не оспорюють його вартість, але про порядок поділу майна подружжя не домовилося.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суд приходить до висновку, що зазначене майно набуте сторонами під час шлюбу є об”єктами спільної сумісної власності, в яких їхні частки рівні, у розумінні частини 1 ст. 70 Сімейного кодексу України та вважає за необхідне виділити в особисту власність позивача наступне майно:
- мікрохвильову піч „LG”, вартістю 779 грн.; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн.; всього на суму 7 089 грн.
Відповідачу суд вважає за необхідне виділити наступне майно:
- кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3 115 грн.; холодильник „Ардо”, вартістю 1 200 грн.; дивани „Алеко” у кількості 2 шт., вартістю 850 грн кожний; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; телевізор „Грюндик”, вартістю 1 000 грн.; відеомагнітофон „Панасонік”, вартістю 300 грн.; DVD програвач „ВВК”, вартістю 500 грн.; килимове покриття, розміром 3х3м, вартістю 300 грн., всього на суму 8 315 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння та користування майном є не можливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам сім”ї власника та членам його сім”ї.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 є річчю неподільною, яка не може бути поділена в натурі між сторонами, суд вважає за можливе присудити ОСОБА_1 за її згодою грошову компенсацію в сумі 86 726, 50 грн. замість її частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесенні судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 516,24 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 744,90 грн., на користь Державного підприємства „Інформаційні судові системи” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 850 грн. та на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 45 грн.
Суд роз’яснював сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10, 11, 57 – 60 ЦПК України, та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи її з встановленими фактами, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 60, 63, 39, 71 Сімейного кодексу України ст.ст. 11, 365 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 – 8, 10, 11, 18, 57 – 60, 61, 79, 88, 169, 208, 209, 212 – 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно:
- на мікрохвильову піч „LG”, вартістю 779 грн.; килимове покриття, розміром 2,5х4,0, вартістю 400 грн.; меблевий набір „Юніор”, вартістю 1 400 грн.; м”який куток та ліжко, вартістю 2 850 грн.; килимове покриття, розміром 3х5м, вартістю 1 300 грн.; килимові доріжки, розміром 1,5х2м; 1,5х0,7м, вартістю 360 грн.; всього на суму 7 089 грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:
- кухонний меблевий гарнітур, вартістю 3 115 грн.; холодильник „Ардо”, вартістю 1 200 грн.; дивани „Алеко” у кількості 2 шт., вартістю 850 грн кожний; тумбу під телевізор, вартістю 200 грн.; телевізор „Грюндик”, вартістю 1 000 грн.; відеомагнітофон „Панасонік”, вартістю 300 грн.; DVD програвач „ВВК”, вартістю 500 грн.; килимове покриття, розміром 3х3м, вартістю 300 грн.,всього на суму 181 768 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_2 в розмірі 86 726, 50 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення судової експертизи у розмірі 516,24 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., всього 3 516,24 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір на користь держави у розмірі 744, 90 грн., на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 850 грн., на користь Державного підприємства «Інформаційні судові системи» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 45 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова