Справа № 2-32/09
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
30 грудня 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі Колодяжний Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім”єю, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на автомобіль, суд –
у с т а н о в и в:
13 вересня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Восьма дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім”єю, визнання майна спільною власністю та визнання права власності на автомобіль, посилаючись на те, що з кінця 2002 року вона проживала однією сім”єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 в будинку № 95 по вул. Дитинства в м. Дніпропетровськ, з яким мала спільний бюджет, взаємні права та обов”язки.
29 грудня 2005 року ОСОБА_7 за спільні кошти в період спільного проживання придбав автомобіль НОМЕР_1 за 43 550 грн.
21 березня 2007 року ОСОБА_7 помер.
Позивач зазначає, що спадщину після смерті померлого ОСОБА_6 фактично прийняла його мати ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – діти ОСОБА_6, які є спадкоємцями за законом та прийняли спадщину.
Позивач просив встановити факт проживання однією сім”єю без перебування у шлюбі з ОСОБА_7 з 2002 року по 2007 рік, визнати, що спірний автомобіль належав їм на праві спільної сумісної власності, визнати за нею право власності на автомобіль НОМЕР_1.
23 вересня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги в частині встановлення дійсної вартості спірного автомобіля та просила визнати за нею право власності на автомобіль НОМЕР_1, стягнувши з неї на користь кожного відповідача по 4 122 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали на підставі обставин, вказаних в позовній заяві та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти його задоволення в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, представник відповідача ОСОБА_9 позовні вимоги визнали та не заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_10 в судовому засіданні заявлені вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позовних в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_3 позовні вимоги визнала та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник третьої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах міститься лист з проханням розглянути справу без участі представника держнотконтори (а.с. 88).
Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з кінця 2002 року проживала однією сім”єю з ОСОБА_7 в будинку № 95 по вул. Дитинства в м. Дніпропетровськ, яка була створена на підставі спільного проживання та ведення господарства.
Факту проживання разом з ОСОБА_7 не заперечувала й сама відповідач ОСОБА_11, яка будучі матір”ю ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила складені між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_7 усталених відносин, що притаманні подружжю.
Судом допитувались свідки, які підтвердили, що ОСОБА_1 дійсно з кінця 2002 року мешкала однією сім”єю з ОСОБА_7 в будинку № 95 по вул. Дитинства в м. Дніпропетровську.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав громадян.
Суд вважає, що є всі підстави вважати, що позивач проживала однією сім”єю з ОСОБА_7 без перебування у шлюбі між собою в період з кінця 2002 року по березень 2007 року.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, за час спільного проживання з ОСОБА_1, ОСОБА_7 придбав за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2005 року автомобіль НОМЕР_1, вартість якого відповідно до висновку експерта автотоварознавця від 20 червня 2008 року за № 650-08, складає 32 976, 23 грн. (а.с. а.с. 7, 41-49).
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що майно, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_12 під час спільного проживання, є об”єктом спільної сумісної власності, в якому їхні частки рівні.
21 березня 2007 року ОСОБА_7 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-КИ № 134434, виданого Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції 26 березня 2007 року (актовий запис № 353) (а.с. 10), після смерті якого відкрилася спадщина, що складається в тому числі з ? частину автомобіля НОМЕР_1 (т. 1, а.с. а.с. 208-211).
В силу ч 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою 1273 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що після смерті ОСОБА_7 залишилися чотири спадкоємці його майна, а саме: мати померлого ОСОБА_2 та його діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_13, які прийняли спадщину у розумінні ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння та користування майном є не можливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам сім”ї власника та членам його сім”ї. Суд постановляє рішення суду про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Враховуючи, що зазначений об”єкт спільної власності, є річчю неподільною, яка не може бути поділена в натурі між сторонами, та позивачем попередньо сплачена кожному із відповідачів відповідна грошова сума частки ОСОБА_7 у праві спільної власності на автомобіль в розмірі 4 100 грн., а відповідачі в свою чергу отримали грошову компенсацію, суд вважає за можливе припинити право власності відповідачів на їхню частку в спільному майні відповідно до частин 1, 2 ст. 365 ЦК України.
Судом роз”яснювались сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10,11,18,57-61 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи її з встановленими фактами, суд вважає, що маються всі підстави для припинення права власності відповідачів на 1/2 частину автомобіля НОМЕР_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначену частину автомобіля.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р.
№ 361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» з відповідача на користь ДП «Інформаційні судові системи» додатково підлягають стягненню з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90,00 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 365 Цивільного кодексу України ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 256 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Встановити факт проживання однією сім”єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_12 з 2002 року по день смерті ОСОБА_7, який помер 21 березня 2007 року.
Визнати, що автомобіль НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_12.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль НОМЕР_1, який зареєстрований на за ОСОБА_7..
Стягнути з ОСОБА_14 на користь кожного відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6 4 122 грн.
Стягнути з ОСОБА_17 на користь державного підприємства „Інформаційні судові системи” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова