ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
10.08.06 Справа № 7/73-2006
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Процик Т.С.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород № 11778/9/10 від 15.05.2006р.
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2006р.
у справі № 7/73-2006
за позовом підприємця Піпаш Марії Миколаївни, м.Ужгород
до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород
про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення-рішення від 30.08.2005р. № 0000831742/0/2126/17-1/2988300364/18689 про визначення податкового зобов”язання по прибутковому податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) у сумі 4455,66 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Бачинська А.В. –представник, довіреність від 21.10.2005р. № 4028.
від відповідача: Рущак І.В. - головний державний податковий інспектор, довіреність від 07.08.2006р. № 20867/9/10.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2006р. у справі № 7/73-2006 позов підприємця Піпаш Марії Миколаївни, м.Ужгород до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород про визнання недійсним (скасування) податкового повідомлення-рішення від 30.08.2005р. № 0000831742/0/2126/17-1/2988300364/18689 про визначення податкового зобов”язання по прибутковому податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) у сумі 4455,66 грн. задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. № 0000831742/0/2126/17-1/2988300364/18689 в частині суми 3866,80 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а у позові - відмовлено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідачем безпідставно нараховано позивачу 3866,80 грн. податку з доходів фізичних осіб, оскільки витрати на поліпшення орендованих складських приміщень правомірно та за наявності підтверджуючих документів віднесено позивачем до витратної частини об'єкту оподаткування прибутковим податком з громадян; натомість донарахування 588,86 грн. податку здійснено відповідачем правомірно на підставі даних податкових декларацій та документів первинного бухгалтерського обліку, які свідчать про наявність арифметичних помилок при їх заповненні.
Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду частково не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача у запереченні на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти вимог і доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.
Спірне податкове повідомлення-рішення від 30.08.2005р. № 0000831742/0/2126/17-1/2988300364/18689 про визначення підприємцю Піпаш Марії Миколаївні, м.Ужгород податкового зобов'язання по прибутковому податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) у сумі 4455,66 грн. прийнято Державною податковою інспекцією у м.Ужгороді за результатами перевірки дотримання позивачем (акт від 26.08.2005р. № 68/17-119/2985300364) вимог податкового законодавства за період з 23.01.2004р. по 30.06.2005р., якою встановлено порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" та пп.„а” п.19.1 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" внаслідок неналежного ведення ним порядку обліку доходів і витрат, зокрема в оспорюваній підприємцем частині віднесених витрат з вартості закуплених будівельних матеріалів для ремонту орендованих ним приміщень на загальну суму 29744,66 грн. без ПДВ (2004р. -14936,48 грн., 2005р. - 14808,16 грн.) та порушення порядку заповнення поданих до контролюючого органу податкових декларацій по прибутковому податку з громадян у 2004-2005рр.. у зв”язку з чим податковим органом донараховано позивачу 4455,66 грн. податку на доходи, в т.ч. за 2004р. - 2530,60грн. та за 2005р. -1925,06грн.
Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом від здійснення підприємницької діяльності вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Правовими приписами п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За правилом пп.5.2.10 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Згідно з пп.8.8.1 п.8.8 ст.8 цього ж Закону у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).
У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта. (пп.8.8.2 п.8.8 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").
За умовами наявних у матеріалах справи договорів оренди складських приміщень орендар, позивач у справі, мав право самостійно здійснювати поточний і капітальний ремонт приміщень, що орендуються протягом строку дії договорів оренди.
Наявними у матеріалах справи доказами, зокрема накладними на придбання будівельних матеріалів, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами на списання будівельних матеріалів, використаних на ремонт орендованих приміщень, витягом із книги придбання товарів (робіт, послуг) та додатковими угодами до договорів оренди складських приміщень підтверджується правомірність віднесення позивачем до складу витратної частини об'єкту оподаткування прибутковим податком від результатів своєї підприємницької діяльності у контексті наведених вище приписів Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" та Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" витрат на поліпшення орендованих основних фондів у сумі 29744,64 грн.
Твердження скаржника про те, що на момент перевірки були відсутніми підтверджуючі витратні документи не заслуговує на увагу, оскільки у п.1.10 акту перевірки від 26.08.2005р. № 68/17-119/2985300364, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, зазначено, що накладні, податкові накладні на придбання товару за період 2004-2005рр. були перевірені вибірковим методом, а не суцільним порядком.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності твердження відповідача про порушення позивачем порядку ведення обліку доходів і витрат у охопленому перевіркою періоді та неправомірності донарахування відповідачем позивачу прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) у сумі 3866,80 грн., оскільки витрати на поліпшення орендованих складських приміщень правомірно та за наявності підтверджуючих документів віднесено позивачем до витратної частини об'єкту оподаткування прибутковим податком з громадян.
Апеляційним господарським судом враховано, що висновок суду першої інстанції щодо правомірності нарахування відповідачем суми прибуткового податку з громадян (податку з доходів фізичних осіб) за 2004р. у розмірі 588,86 грн. за порушення встановленого порядку ведення податкового обліку позивачем не оспорюється.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано, правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в скасованій частині не доведено.
З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:
Постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2006р. у справі № 7/73-2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.