Справа № 2-362/ 10

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    12 квітня 2010 року.  Володимир-Волинський міський суд в складі:

        головуючого – судді Сарапіна Г.С.

        при секретарі Процюк Н.Р.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника – ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,  

розглянувши у попердньому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду                     в м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальника сектору громадянства, імміграції,  реєстрації фізичних осіб – ОСОБА_4 про спонукання надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини за місцем її проживання та зобов’язання провести зміну реєстрації місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальника сектору громадянства, імміграції,  реєстрації фізичних осіб – ОСОБА_4 про спонукання надання згоди на реєстрацію місця проживання  дитини за місцем її проживання та зобов’язання провести зміну реєстрації місця проживання дитини, покликаючись у позовній заяві на те, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 18.11.2003р. по 05.03.2008р. і під час спільного життя  08 квітня 2006 року у них народився син – ОСОБА_5, який за ініціативою відповідача, без її згоди, був зареєстрований за місцем проживання відповідача, хоч фактично після одруження вони всі проживали в будинку за місцем її реєстрації, в якому вона має свою частку, де дитина й надалі продовжує з нею проживати.

    Для зміни реєстрації місця проживання дитини за місцем її фактичного проживання  вона зверталася до начальника сектора громадянства, імміграції,  реєстрації фізичних осіб – ОСОБА_6, однак той порекомендував їй забезпечити участь відповідача як батька дитини при оформленні такої реєстрації. Відповідач на її звернення прибути для зміни реєстрації в сектор ГІРФО відмовився.

    Вважає, що відмова відповідача в наданні згоди на реєстрацію дитини за фактичним місцем її проживання є безпідставною і не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, зокрема ч.4 ст. 29 ЦК України, де передбачено, що місцем проживання фізичної особи , яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного                         з них, з ким вона проживає.

    Позивачка вважає, що й заперечення начальника сектора ГІРФО ОСОБА_4                      у задоволенні її звернення щодо зміни реєстрації дитини за місцем фактичного її проживання  також не відповідає вимогам закону.

Позивачка просить визнати протиправною відмову відповідача в наданні згоди на зняття з реєстрації ОСОБА_7, 08.04.2006р. народження, в квартирі АДРЕСА_1 та на реєстрацію місця проживання дитини за місцем її проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 в м Володимирі-Волинському та просить зобов’язати третю особу – ОСОБА_4 зняти з реєстрації малолітнього ОСОБА_5 в АДРЕСА_2  і зареєструвати місце проживання дитини за адресою:  АДРЕСА_3.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, подавши суду відповідну письмову заяву.

Суд, вислухавши думку представника позивачки, відповідача, які не заперечували проти задоволення заяви позивачки, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК України  суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Отже, є законні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 207 ч.1 п.5,  209 ч.ч. 4-6, 210 ч.1  ЦПК України,   суд

у  х  в  а  л  и  в:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, начальника сектору громадянства, імміграції,  реєстрації фізичних осіб – ОСОБА_6 про спонукання надання  згоди на реєстрацію місця проживання дитини за місцем її проживання та зобов’язання провести зміну реєстрації місця проживання дитини, залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд протягом п'яти днів                          з дня її проголошення та апеляційна скарга - протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо її не було подано, а якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку,  інакше у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: