Справа № 2-30/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І  М  Е  Н  Е  М           У  К  Р  А  Ї  Н  И

09 квітня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Артиша Я.Д.

при секретарі Попко С.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж", директора (власника) Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час їх затримки, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до директора (власника) Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час їх затримки та відшкодування моральної шкоди.

Свій позов мотивує тим, що згідно наказу №44 від 01 вересня 2005 року її прийнято на роботу в Приватний вищий навчальний заклад "Володимир-Волинський медико-технічний коледж", працювала на посадах лаборанта, викладача, заступника директора з гуманітарної освіти та виховання, а остання посада-секретар навчальної частини, з якої 03 листопада 2009 року наказом директора №64-к звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що зроблено запис в трудовій книжці, однак наказ і трудову книжку одержала 04 листопада 2009 року. Разом з тим, станом на 03 грудня 2009 року з нею не проведено повного розрахунку по заробітній платі після звільнення, яка становить 707 грн. 56 коп. Вважає, що такими діями відповідача грубо порушено її трудові права та їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, яку вона оцінює в 1700 грн. Крім того, зазначає, що внаслідок несвоєчасного розрахунку по заробітній платі, середній заробіток за весь час її затримки складає 1513 грн. 38 коп.

Просить стягнути в її користь заборговану заробітну плату, середній заробіток за час їх затримки та відшкодувати моральну шкоду.

Під час розгляду справи за клопотанням позивача судом в якості співвідповідача залучено Приватний вищий навчальньний заклад "Володимир-Волинський медико-технічний коледж".

В судовому засіданні позивач позов підтримала з вищенаведених підстав, уточнивши та збільшивши позовні вимоги, а саме просила стягнути в її користь станом на 06 квітня 2010 року заробітну плату в сумі 953 грн. 74 коп., середній заробіток за час їх затримки в сумі 5374 грн. 29 коп., моральну шкоду в сумі 1700 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 500 грн.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов заперечували, зазначаючи, що позивачу повністю виплачено заробітну плату, будь-якої заборгованості по зарплаті установа перед нею немає, а порушення строку розрахунку було пов’язано з тим, що попередній виконавчий директор втратила бухгалтерську документацію, тобто не з їхньої вини, а тому не підлягає до відшкодування і середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, крім того вважає, що позивачем не визначено в чому саме полягає моральна шкода.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а в частині позову до директора (власника) Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" ОСОБА_2, позивачу слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу №44 від 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу лаборанта в Приватний вищий навчальний заклад "Володимир-Волинський медико-технічний коледж", вподальшому працювала на посадах заступника директора з гуманітарної освіти та виховання, викладача, з 07.11.2007 року секретарем навчальної частини. Наказом №64-к від 03 листопада 2009 року звільнена з посади секретаря навчальної частини та викладача за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 5, 6, 13).

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається з штатного розпису адміністративно-господарського персоналу ПВНЗ "Володимир-Волинського медико-технічного коледжу" станом на 01.09.2008 року посадовий оклад ОСОБА_1 за 1,0 ставки на посаді відповідального секретаря навчальної частини та приймальної комісії складає 915 грн., а за 0,3 ставки на посаді викладача за місяць становить 280 грн. 34 коп. та 188 грн. 60 коп. за класне керівництво (а.с. 11).

Із розрахунку, представленого позивачем, відповідно до вимог постанови КМ України №100 від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" та ст. 24 Закону України "Про відпустки" слідує, що станом на 06 квітня 2010 року перед нею за час роботи в Приватному вищому навчальному закладі "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" рахується заборгованість по заробітній платі в сумі 953 грн. 74 коп.(а.с. 100-102).

Поряд з цим, з наданих до суду розрахунків по заборгованій заробітній платі ОСОБА_1, за підписом помічника директора коледжу ОСОБА_4, значиться що станом на 01.09.2009 року заборгованість по виплаті заробітної плати їй становила 2329 грн. 02 коп. (а.с. 55, 47, 48).

Крім того, в акті перевірки №03-01-06/0332 та приписі №03-01-06/0332-0276 від 01 грудня 2009 року Територіальної державної інспекції праці у Волинській області вказано, що в день звільнення з ОСОБА_1 не проведено повного розрахунку, а саме виплату заробітної плати за жовтень та 1 день листопада та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки виплачено відповідно 6 та 17 листопада 2009 року (а.с. 44-46).

Проте в акті №03-01-06/0351 та приписі №03-01006/0351-0294 від 31 грудня 2009 року Територіальної державної інспекції праці у Волинській області вже зазначено, що в день звільнення з ОСОБА_1 не проведено повного розрахунку, а саме виплату заробітної плати за жовтень та 2 дні листопада та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки на загальну суму - 1911 грн. 56 коп. - виплачено 6, 17 листопада та 10 грудня 2009 року (а.с. 70-72).

З врахуванням того, що відповідачем не спростовано належними доказами розрахунки, подані позивачем, суд їх бере за основу при постановленні рішення.

Разом з тим, з показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок по заробітній платі, хоч із затримкою, та вони не заперечували, що могла бути заборгованість до 1 вересня 2009 року, однак документи, які б підтверджували її в коледжі відсутні.

Свідок ОСОБА_7, суду показала, що до 31 серпня 2009 року вона працювала на посаді виконавчого директора коледжу, та дійсно установа мала перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, на її прохання допомогла провести їй розрахунки, з яких вбачалось, що до цього часу коледж не повністю розрахувався з ОСОБА_1

Як показала суду свідок ОСОБА_8, що вона дійсно виконувала обов'язки ОСОБА_1, в тому числі 03 листопада 2009 року, оскільки в день звільнення її не було на роботі.

З пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що 4 листопада 2009 року вона отримала трудову книжку та ознайомилась з наказом і тоді ж вимагала провести повний розрахунок при звільненні, на неодноразові її звернення про видачу довідки про заробітну плату, її видано таку довідку лише 25 грудня 2009 року.

В довідці про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 № 378 від 25 грудня 2009 року вказано, суттєво більші суми заробітної плати за окремі місяці, які не відповідають, розрахункам позивача, однак той не просить їх збільшувати, а тому суд розглядає справу в межах пред’явлених позовних вимог у відповідності до змісту ст. ст. 11, 60 ЦПК України (а.с. 68).

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 06 квітня 2010 року середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 04 листопада 2009 року по день розрахунку становить 5347 грн. 29 коп. (а.с. 100-102).

При цьому, судом не береться до уваги, представлені відповідачами копії заяв та відповідей на них з приводу неправомірних дій ОСОБА_7 щодо вилучення бухгалтерської документації, оскільки ці дані не є доказами в справі та рішення по цих звернення не прийнято, яке давало б підстави для звільнення від доказування (а.с. 53, 54, 77-80).

Отже, суд приходить до висновку, що із Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" в користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за час затримки по виплаті заробітної плати з 04 листопада 2009 року по 06 квітня 2010 року в сумі (52 грн. 59 коп.*109 днів)=5347 грн. 29 коп.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На думку суду, грубе порушення вимог трудового законодавства відповідачем, тривалої невиплати заробітної плати після звільнення, призвело до моральних страждань, які вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя та свідчили про втрату нормальних життєвих зв’язків, які оцінюється моральною шкодою в сумі 200 грн.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час її затримки і моральну шкоду.

Також підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених витрат на правову допомогу в сумі 500 грн., що стверджується квитанцією (а.с. 74).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в доход держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В частині позову до директора (власника) Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" ОСОБА_2 суд відмовляє, оскільки та не є належним відповідачем у справі, адже ОСОБА_1 була прийнята на посаду, яка значиться в штатному розписі установи, а вподальшому звільнена адміністрацією коледжу з роботи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 15, 58, 60, 81, 84, 88, 208, 209, 212, 215, 223, п.2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, на підставі ст. ст. 221, 116, 117, 233, 235, 237-1 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній палаті в сумі 953 (дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 74 коп., середній заробіток за час їх затримки в сумі 5374 (п’ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 29 коп., моральну шкоду в сумі 200 (двісті) грн., витрати на правову допомогу в сумі 500 (п'ятсот) грн.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. та судовий збір в сумі 65 (шістдесят п'ять) грн. 28 коп.

В частині позову ОСОБА_1 до директора (власника) Приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1164 коп. 89 коп. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його складення у повному обсязі, тобто з 14 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                                       ОСОБА_9