2-1109/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 березня 2010 року                                   м.Донецьк

    Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі

головуючого судді Шишова О.О., секретарі Авраменко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1  

          відповідачів ОСОБА_2,

          третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -

Встановив:

    У Будьоннівський районний суд м.Донецька, надійшла позовна заява в якій позивач вказала, що 1/5 квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 1/5 частина належить ОСОБА_4, 2/3 частин належить їй. Оскільки між власниками виникають спори з приводу порядку користування квартирою, просила суд виділити її частку внатурі та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 1/5 частину сплачених нею комунальних послуг у розмірі 3000грн.

    Після неодноразових змін позовних вимог, позивач у судовому засіданні просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 у відшкодування сплачених нею комунальних послуг у розмірі 2500грн. та сплатити моральну шкоду яка виникла з того, що їй прийшлось сплачувати повну суму комунальних послуг та стягнути моральну шкоду яка полягає у тому що своєю присутністю їй неможливо повною мірою користуватися квартирою, та факт присутності ОСОБА_2 у квартирі спричиняє їй невдобства та душевні страждання.

    У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти сплати 1/5 частини комунальних послуг які оплатила ОСОБА_1 але був не згодний з розміром та вважав, що він повинен бути набагато меншим. Крім того просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки вважав, що своїми діями він ніяких душевних страждань позивачці не завдав.

    Вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог (ст. 10 ЦПК України), суд приходить до наступного.

Згідно з витягом з Бюро технічної інвентаризації, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу від 01 листопада 2004 року, ОСОБА_1 є власником 3/5 частин квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками по 1/5 частини вказаної квартири.

У судове засідання ОСОБА_1 були надані квитанції про сплату комунальних послуг за період з 12.2006р. ОСОБА_2 не заперечував проти дійсності квитанцій та факту сплати сум ОСОБА_1

Загальна сума сплачених комунальних послуг за наданими квитанціями складає: 52,15 + 265 + 275 +170 +170 +170 +166,20 +157,80 +160 +190 +180 +172,80 +132,10 +175 +200 +52,15 +60,50 +101,57 +150 =3000,27грн.

Частиною 1 статті 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Розмір 1/5 частини складає = 600,05грн.

У судовому засіданні сторони проти правильності арифметичного розрахунку сплачених сум за наданими квитанціями не заперечували.

Ураховуючи, що частки у спільному майні не виділені, порядок користування квартирою не визначений, суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відповідати перед ОСОБА_1 по сплаченим нею комунальних послуг у розмірі 1/5 частки від сплаченої нею за ОСОБА_2 суми, яка становить 600,05грн.  

У судовому засіданні позивач просила суд стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 500грн.

У частині 1 статті 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що ОСОБА_1 не надано доказів про спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди.

Крім того Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, роз’яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі — ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону “Про інформацію”, ст. 44 Закону “Про авторське право і суміжні права” ; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону “Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі стосуються стягнення заборгованості в регресному порядку за утримання спільної часткової власності, тому відшкодування моральної шкоди у цьому випадку законодавством не передбачено.

Оцінюючи наведені позивачем у відповідності зі ст. 57 ЦПК України докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати суму у розмірі 600,05грн. за утримання його частки яка є спільною частковою власністю сторін, в у задоволенні решти вимог щодо стягнення матеріальної шкоди та стягнення моральної шкоди у розмірі 500грн. необхідно відмовити.

На користь позивача з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51/(2500/600,05) = 12,23 грн., та витрати пов’язані з інформаційно-технічним розглядом справи у розмірі 30/(2500/600,05)=7,19грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 57, 60, 79, 88, 209, 215, 226 ЦПК України, 22, 369, 1166 ЦК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 600,05грн. та судові витрати у розмірі 19,42грн. а всього 619,05грн.

У задоволенні решти позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів піля подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: