2-4920/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 січня 2010року                                   м.Донецьк

    Будьоннівський районний суд м.Донецька у складі

головуючого судді Шишова О.О., секретарі Авраменко О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту про визнання дій неправомірними, -

Встановив:

    У Будьоннівський районний суд м.Донецька, надійшла позовна заява в якій позивач вказала, що відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року вона звернулася до відповідача для отримання допомоги при народженні дитини. Після звернення їй було виплачено 3500грн. та частками була виплачена сума у загальному розмірі 5100грн. Оскільки при народженні дитини надається допомога у розмірі кратному 22,6 прожиткових мінімумів, для дітей віком до 6 років на день народження дитини просила суд стягнути з відповідача недоотриману допомогу у розмірі 19421грн.

    У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги  в повному обсязі.

Представник відповідача належним чином оповіщені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду. Від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності. При таких обставинах суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

    Вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2 який ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно наказу від 12 червня 2007 року ОСОБА_1 надана відпустка за доглядом за дитиною до досягнення нею 3 років.

Частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначає що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що  дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. {Частина перша статті 15 в редакції Закону N 107-VI ( 107-17) від 28.12.2007}

Частиною 3 статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році: допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,  зумовленими народженням та похованням" призначається і
здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає правильним розмір допомоги яка була надана позивачці, відповідно вимогам вищевказаного Закону у 2008 та у 2009 році.

Посилання ОСОБА_1 про наявність рішення Конституційного суду щодо скасування положень Закону України «Про бюджет України на 2007 рік» суд до уваги не приймає оскільки це рішення не розповсюджується на Закон України «Про бюджет України на 2008 рік» та на Закон України «Про бюджет України на 2009 рік.»

Розглядаючи позовні вимоги щодо сплати допомоги у 2007 року суд приходить до наступного.

Дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», було зупинено відповідними нормами статті 71 (пункт 7) Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-У «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно приписів якого визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007 рік здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону зазначений розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13).

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду на дитину до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до законодавства приписи Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України та з 9 липня 2007 року відновлена дія ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у  зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Однак до прийняття вказаного Рішення Конституційного Суду України до спірних правовідносин застосовуються норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлені розміри державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виходячи з положень зазначеного Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позову в цій частині.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України ( 254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення статті 43 Закону № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який має вищу юридичну силу. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 змісту та обсягу права, наданого Законом є безпідставними.

З огляду на наведене дії управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м.Донецьку ради щодо встановлення розміру і виплати ОСОБА_1 державної допомоги на дитину судом визнаються такими, що порушують конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат, який відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Ураховуючи що Рішення Конституційного суду прийнято 09 липня 2007 року тому розрахунок виплати необхідно розраховувати з цієї дати.

Суд вважає пропуск строку звернення позивачкою до суду з адміністративним позовом за захистом свого права поважним і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України цей строк підлягає поновленню.

Тому суд вважає, зобов’язати відповідача нарахувати для виплати щомісячну допомогу у період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року до розміру прожиткового мінімуму для встановленого для дитини віком до 6 років.

Крім того, суд вважає, що при виплаті разової допомоги при  народженні дитини Управління праці та соціального захисту населення діяло у відповідності з законодавством, та розмір був нарахований правильно, тому у задоволенні вимог про перерахунок та додаткового стягнення допомоги при народженні дитини необхідно відмовити.

Стаття 162 КАС України передбачає, що при вирішенні справи  по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може
прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Оцінюючи наведені докази у відповідності зі ст. 86 КАС України у їх сукупності, суд вважає, що Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м.Донецьку ради при виплаті щомісячної допомоги у 2008, 2009 роках та при виплаті допомоги при народженні дитини діяло правомірно, та неправомірно не сплачувало допомогу на утримання дитини до трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 6, 17, 104, 162 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду поновити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м.Донецьку ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м.Донецьку ради нарахувати та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоплачену  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року виходячі з прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» для дитини віком до 6 років.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 січня 2010 року у присутності позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 01 лютого 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: