Справа № 404/2326/20

Номер провадження 3/404/947/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, за участю захисника Юраха В.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 року о 02 год. 55 хв. ОСОБА_1 по пров.Васильківському у м.Кропивницькому керував транспортним засобом «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським у встановленому порядку на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер ARАМ-3573» (тест №3108 - результат 0,49 проміле), з яким він не погодився, а також висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» №156 від 13.04.2020 року, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що керував транспортним засобом «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за часу та обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. Проте він не погоджується із результатами оглядів проведених на місці зупинки його автомобіля за допомогою приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров`я, оскільки алкогольні напої він не вживає та результатам алкотестерів не довіряє. Крім того, він повідомив, що позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння міг стати наслідком деяких захворювань кишково-шлункового тракту та характерними особливостями його організму. Вказує про упередженість свідків та поліцейських у справі. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 13.04.2020 року, у якому зазначені обставини, встановлені судом (а.с.1);

- довідкою про наявність посвідчення водія (а.с.3);

- результатами тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з якими на місці зупинки автомобіля поліцейським у встановленому законодавством порядку було виявлено стан алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та чинного законодавства (а.с.4-5, 7-8);

- висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» №156 від 13.04.2020 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом (а.с.6);

- відеозаписом події, який безсумнівно підтверджує обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.10).

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.

Дослідженням вказаних доказів у судовому засіданні встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений із дотриманням усіх вимог, передбачених ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за текстом Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об`єктивність поліцейських або свідків у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно ОСОБА_1 не встановлена.

Відповідно до п.6, п.7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.

Відтак суд вважає, що огляд ОСОБА_1 проводився поліцейським у присутності двох свідків за допомогою належного спеціального технічного приладу, що підтверджується результатами тесту та актом огляду на стан сп`яніння, які були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4, 5), з якими ОСОБА_1 не погодився, у результаті чого працівниками поліції останнього було доставлено до закладу охорони здоров`я, де лікар-нарколог після проведення медичного огляду надав висновок про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння (а.с.6).

За вказаних обставин наведені доводи ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо його невинності та позитивних результатів оглядів на стан алкогольного сп`яніння через характерні особливості його організму, суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення відповідальності за допущене правопорушення та не беруться судом до уваги, оскільки на їх підтвердження ОСОБА_1 не надано жодних доказів (медичних висновків лікарів тощо), які б підтвердили, що вказаний результат пройденого огляду за допомогою приладу «Драгер» - 0,49 проміле, міг виникнути без вживання алкогольних напоїв, та вказані доводи спростовуються сукупністю раніше вказаних доказів.

Таким чином, наявні відеозаписи події у сукупності із іншими раніше вказаними доказами, в тому числі поясненнями самого ОСОБА_1 у суді вказують на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з п.2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст.33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, зважаючи на те, що ч.1 ст.130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда                                                                        В.В. Поступайло