ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/408/20 Головуючий у 1-й інстанції: Сінєльнік Р.В.

Провадження № 22-ц/807/1821/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року                                                 м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів:        Кочеткової І.В.

                       Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Держави Україна в особі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про відшкодування шкоди.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2020р. позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст. 175 і ст. 177 ЦПК України. Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки недоліки, визначені в ухвалі від 17.03.2020 року, не було усунено, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції передчасно визнано позовну заяву неподаною та повернуто її позивачеві, оскільки позовна заява подана з дотриманням вимог ЦПК України, а тому відсутні підстави для повернення позовної заяви, а зазначені в оскаржуваній ухвалі суду вимоги не є недоліками, оскільки всі ці обставини суд може встановити в ході підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою судді від 17 березня 2020 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху у зв`язку із наявністю недоліків.

Судом першої інстанції було зауважено позивачу про необхідність викласти зміст позовних вимог у відповідності до вимог ст.175 ЦПК України, оскільки позовні вимоги потребували конкретизації та відповідного обґрунтування. Серед іншого, суд визнав за необхідне, щоб позивач навів обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Окрім того, позивачу запропоновано викласти належним чином зміст позовних вимог, оскільки незрозуміло, з кого необхідно стягувати моральну шкоду, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на норми права, які регулюють існуючі правовідносини, зазначити докази, які повинні підтверджувати кожну обставину, або наявність підстав для звільнення від доказування, визначити конкретні протиправні дії відповідача, які спричинили позивачу моральну шкоду, та докази наявності цієї моральної шкоди та моральних страждань позивача.

Також суд вказував, що всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із змісту позову не зрозуміло, що є предметом оскарження в діяльності відповідача і чим це обумовлюється. Так, з тексту позову вбачається, що спочатку мова йде про дії реєстраційної служби, потім зміни в законодавстві, а в прохальній частині позову взагалі мова йде про стягнення моральної шкоди незрозуміло з кого.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що позивач 02.04.2020р. отримав ухвалу про залишення його позовної заяви без руху.

06.04.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про усунення недоліків.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 17.03.2020 року, не були виправлені, зокрема, не виконано вимог щодо уточнення змісту позовних вимог, предмету оскарження, зазначення протиправних дій відповідача.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним матеріалам справи та змісту позову, заяви про усунення недоліків.

Вимоги щодо належного оформлення позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч.3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; п. 5 – виклад обставин, яким позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно частин 1,2 статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Доводи апеляційної скарги про те, що недоліки, зазначенні в ухвалі Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2020 рокув позові відсутні, не відповідають дійсності.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви суддя перевіряє чи має заявник, відповідно до ст. 4 ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма і зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності чи не має інших, встановлених законом перешкод для порушення справи в суді.

Позовна заява – це зовнішня форма вираження позову, спосіб існування позову як вимоги про захист права, свободи чи інтересу. У зв`язку з цим форма завжди має службове призначення, тобто службова роль позовної заяви як форми позову в тому, що в ній відображаються елементи позову (предмет, підстави, сторони), а також інші відомості, необхідні для правильного і швидкого вирішення справи. Призначення позовної заяви як форми позову в тому, щоб довести до відома суду та інших осіб, які визначені учасниками правовідносин, суть вимог позивача, який звертається в суд за захистом своїх чи в передбачених законом випадках прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Так, суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження по справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність.

Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і яким доказами це підтверджується.

Саме на позивача покладено тягар доказування. Серед іншого це стосується доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку цього пред`явлення.

Отже, із аналізу статті 175 ЦПК України вбачається, що зміст позовної заяви фактично повинен складатись із: вступної, мотивувальної та прохальної частини, а також із додатку до позовної заяви.

Тобто позовна заява має містити в обов`язковому порядку прохальну частину, у якій позивач відтворює зміст позову – спосіб захисту своїх прав та інтересів, який він просить застосувати суд.

А зміст позову – це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме – звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного права.

Натомість предмет позову – це матеріально – правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити рішення.

Таким чином, вже на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалі-

зуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступ-

ності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (зокрема, через невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

На виконання вимог суду щодо усунення недоліків позивач подала заяву про усунення недоліків, в якій тезісно виклала відповіді щодо визначених судом недоліків, а також вказала, що орган, який має представляти державу у цій справі є Жовтневий районний суд м. Запоріжжі, взагалі знову не виклавши обставин, за яких моральна шкода була спричинена цим судом.

Отже, замість подання оновленої позовної заяви, оскільки суд визначив як недолік первісно поданої позовної заяви її неконкретизований зміст, суперечливий виклад обставин, у зв`язку з чим неможливо встановити ким та внаслідок яких дій спричинено моральну шкоду, чому саме суд визначено органом, який порушив права позивача, в чому це полягає, з кого треба стягнути кошти, що передбачає усунення таких недоліків саме у спосіб подання оновленої позовної заяви, позивач надає заяву про усунення недоліків, у якій викладає зміст в якості тез-відповідей на питання суду, що суд обґрунтовано визнав неналежним виконанням вимог щодо усунення недоліків.

Натомість, позивач мав подати виправлену позовну заяву із конкретизацією викладу обставин, з наявною прохальною частиною, в якій мав зазначити вимоги про захист порушеного права та спосіб, який ним обрано для цього, а також з кого слід стягнути моральну шкоду.

Зазначаючи Жовтневий районний суд м. Запоріжжя органом, за дії якого має відповідати держава, позивач не указала взагалі, які неправомірні дії суду слугували підставою для визначення його відповідальним за шкоду. В той час як суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа).

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Не виклавши обставини на вимоги судді, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, щодо того, яка роль Жовтневого суду у спричиненні їй моральної шкоди, позивач позбавила можливості суддю на стадії відкриття провадження у справі визначитись, чи можна приймати до розгляду такий позов.

Враховуючи те, що позивач не усунула недоліки у відповідності з вимогами закону, суд першої інстанції правомірно визнав неподаною та повернув позовну заяву позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви не порушив норми процесуального права, а апеляційна скарга не містить доказів такого порушення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Крім того, апеляційний суд роз`яснює, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ (далі – Закон № 540-ІХ).

З змістом підпункту 3 пункту 12 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» вказаного Закону № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 384, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів. витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07 квітня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Постанова прийнята, складена та підписана 27 травня 2020 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Подліянової Г.С.

Кочеткової І.В.

Дата документу 27.05.2020 Справа № 331/408/20