Справа №1-4,2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ            УКРАЇНИ

12 березня 2007 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -                                                            Сегет Я.С

при секретарі -                                                             Волошиній ЛО

з участю прокурора -                                                   Даниленко М.В.

захисника-адвоката -                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уро-женця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого охоронцем магазину „ ІНФОРМАЦІЯ_2 ", не одруженого, не судимо­го, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.02.2006р., близько 22 години, прийшов в кафе „ ІНФОРМАЦІЯ_3 " в АДРЕСА_1, де разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_4. вживав спинні напої. Перебуваючи в да­ному кафе ОСОБА_1 помітив неповнолітнього ОСОБА_5., який тримав в руках мобільний телефон. У ОСОБА_1, переслідуючи корисливу мету, виник умисел на відкрите викрадення вказаного телефону, коли ОСОБА_5. буде повертатися додому.

ІНФОРМАЦІЯ_5., близько 01-00 години, ОСОБА_5. разом із ОСОБА_6. вийшли із кафе „ ІНФОРМАЦІЯ_3 " і направилися додому в АДРЕСА_2. На околиці м. Черво-нозаводське ОСОБА_5. і ОСОБА_6. розійшлися. Після цього, коли ОСОБА_5., рухаючись по проїзджій частині АДРЕСА_3, дійшов до перехрестя зАДРЕСА_4, його наздогнав ОСОБА_1 і умисно наніс ОСОБА_5. декілька ударів руками в голову. Після цього ОСОБА_1 із ременя на штанях потерпілого відкрито зірвав шкіряний чохол для мобіль­ного телефону вартістю 30 грв., в якому знаходився мобільний телефон марки „ Соні Еріксон J 300 І" вартістю 539 грв. із стартовим пакетом „ Джине " вартістю 20 грв. Своїми навмисними діями ОСОБА_1. завдав матеріальної шкоди ОСОБА_5. на загальну суму 589 грв.

В судовому засіданні ОСОБА_1. вину в скоєнні злочину визнав, але відмовився від дачі показів у відповідності до ст. 63 Крнституції України.

Заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5., законного представника потерпілого ОСОБА_7., свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19., суд прийшов до виснов­ку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повністю до­ведена.

Потерпілий ОСОБА_5. повідомив суду, що у вечірній час 18.02.2006р. знаходився в кафе „ ІНФОРМАЦІЯ_3 " в АДРЕСА_1, де бачився з підсудним. По дорозі додому із АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 він помітив, що за ним йшло 3 чоловіки. Після того як від розійшовся із ОСОБА_6., через деякий час до нього підбіг один з них і наніс декілька ударів кулаками по голові, а коли вДн захищаючись від ударів закрив голову руками, нападник зірвав із ременя штанів шкіряний чохол з мобільним телефо­ном. Після нанесення першого удару, ОСОБА_5. впізнав в нападникові ОСОБА_1. Перед нападом він зустрів братів ІНФОРМАЦІЯ_4, які повинні були бачити ОСОБА_1 за декілька хвилин до

-2-

нападу на нього. Після нападу потерпілий зустрів незнайомого чоловіка, якому розповів, що з нього зірвали телефон.

Законний представник потерпілого ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснила, що зі слів свого неповнолітнього сина їй стало відомо, що ОСОБА_1 забрав у сина мобільний телефон.

Суд відмічає, що вина підсудного ОСОБА_1. підтверджується також показами братів ОСОБА_16 і ОСОБА_19., які пояснили суду, що в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_5. вони йшли по дорозі із АДРЕСА_2 до АДРЕСА_1. Спочатку вони зустріли ОСОБА_5. і ОСОБА_14., які в цей момент користувалися мобільним телефоном. По дорозі далі в напрямку АДРЕСА_1, пройшовши 50-150 метрів, брати ІНФОРМАЦІЯ_4 зустріли ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ще одного невідомого їм чоловіка, який сто­яв дещо осторонь. ОСОБА_1 при зустрічі попросив у ОСОБА_19. сигарету.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні повідомив, що в ніч з 18 на 19 лютого 2006р. знахо­дився разом із ОСОБА_5. в кафе „ ІНФОРМАЦІЯ_3 " в АДРЕСА_1. Попрощалися вони в АДРЕСА_2, перед цим зістріли братів ІНФОРМАЦІЯ_4 і бачив позаду себе трьох осіб. Підтвердив, що перед тим, як розійтись із ОСОБА_5., скористався його мобільним телефоном.

Допитаний судом свідок ОСОБА_20 пояснив, що в лютому місяці 2006р. в нічний час був очевидцем того, як ОСОБА_1 побив руками в область голови і грудей ОСОБА_5. Через деякий час він хотім надати ОСОБА_5. допомогу довести додому, але той відмовився, при цьому повідомим, що в нього викрали мобільний телефон. Свідок підтвердив, що нападника він впізнав, це був ОСОБА_1

Начальник відділення Лохвицького РВ УМВС України в Полтавскій області ОСОБА_12. пові­домив суду, що до нього звернувся із письмовою заявою ОСОБА_5. про те, що ОСОБА_1 його побив і забрав мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_13. пояснив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_5., біля 2 години, у вікно його будинку посту­кав ОСОБА_5., який розповів йому, що на його напав ОСОБА_1 і забрав мобільний теле­фон. При цьому на обличчі потерпілого він бачив почервоніння. Разом із потерпілим вони їздили в кафе „ ІНФОРМАЦІЯ_3 " в АДРЕСА_1 в пошуках ОСОБА_1.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується також слідуючими доказа­ми, які маються в матеріалах кримінальної справи: -заявою ОСОБА_7. від ІНФОРМАЦІЯ_5. про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, який

забрав у її сина забрав мобільний телефон ( а. с. 4 ); -власноручно написаною заявою ОСОБА_1. від ІНФОРМАЦІЯ_6., в якій він визнає факт заволо-

діння мобільним телефоном ОСОБА_5.(а. с 10); -явкою з повинною ОСОБА_1. від ІНФОРМАЦІЯ_6., в якій він власноручно зазначив обставини,

при яких скоїв грабіж мобільного телефону в ОСОБА_5. ( а. с 34.); -протоколом пред"явлення осіб на впізнання від ІНФОРМАЦІЯ_7., в ході котрого ОСОБА_5. впіз-нав серед трьох осіб ОСОБА_1, як такого, що забрав у потерпілого мобільний телефон ( а. с. 48

);

-висновком судмедексперта НОМЕР_2 про те, що у ОСОБА_5. виявлені легкі тілесні ушкодження у

вигляді: садно надбровної області зліва, крововиливу чола зліва, садно скронево-тім"яної області

зліва, припухлості м"яких тканин чола зправа. Вказані ушкодження могли утворитися в строк

ІНФОРМАЦІЯ_5. в результаті травматичних дій тупих твердих предметів, якими могли бути кулаки

рук та ноги взуті у взуття ( а. с. 53 ).

Суд вважає, що навмисні дії ОСОБА_1, скоєні ним з прямим умислом, що виразились у

відкритому викраденні чужого майна ( грабіж ), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для

життя чи здоров"я потерпілого, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що ОСОБА_1. вину визнав, раніше не судимий, по місцю проживання і навчання позитивно характеризується, має молодий вік, дані обста­вини суд визнає пом"якшуючими покарання.

Встановлено, що ОСОБА_1 скоїв злочин в стані алкогольного сп"яніння, що згідно ст. 67

КК України суд визнає обставиною, що обтяжує покарання.

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсуд­ного, обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства.

-3-

Суд вважає обставини, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчи­неного злочину з урахуванням винної особи, такими, що у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України да­ють можливість перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санк­ції ч. 2 ст. 286 КК України.

Законний представник потерпілого ОСОБА_7. звернулася до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1. матеріальної і моральної шкоди на загальну суму 5589 грв. З урахуван­ням того, що в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_7. і неповнолітній потерпілий ОСОБА_5. звернулися до суду із письмовою заявою від 12.03.2007р. про відмову від позову, суд вказану відмову приймає .

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 550 ( п"ятсот п"ятдесят) грв.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу суд залишає під­писку про невиїзд.

Штраф зарахувати в доход держави за кодом бюджетної класифікації 21081100, отримувач - де­ржавний бюджет Лохвицького району - 22050000, код одержувача - 34698605, розрахунковий раху­нок-31115106700239, МФО-831019.

Прийняти відмову законного представника потерпілого ОСОБА_7. і малолітнього потерпі­лого ОСОБА_5. від позову.

На вирок суду може бути принесена апеляція до Апеляційного суду Полтавської області на про­тязі 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп"ютері.

СУДДЯ                                                                          Я. С. СЕГЕТ

" 3 оригіналом згідно" Голова суду                                                                        Савинський Г.Б.

Ст. секретар                                                                  Городецька С Б.