РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-1508/08
1 липня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Щасної О.В.,
при секретарях - Сукач Ю.О., Васильченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, 3-ті особи: Головне управління земельних ресурсів КМДА, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, усунення перешкод у володінні та користуванні садибою,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що йому на праві спільної часткової власності належить 3/4 частини будинку АДРЕСА_1та 3/4 частин земельної ділянки за вказаною адресою, співвласником іншої 1/4 частини є його брат ОСОБА_3, площа земельної ділянки становить 0, 08 га. З південної сторони його частина садиби межує зі спірною земельною ділянкою площею 130, 70 кв.м., якою користується відповідачка на підставі договору оренди укладеного між Київрадою та ОСОБА_2 від 6 лютого 2003 року №85-б-00040. Посилаючись на те, що відповідачка незаконно користується цією частиною земельної ділянки, просить визнати недійсним рішення Київради від 5 липня 2001 року №380/1356, на підставі якого був укладений договір оренди, просить визнати недійсним вказаний договір оренди земельної ділянки, скасувати його державну реєстрацію, звільнити цю частину ділянки та просить зобов'язати відповідачку не перешкоджати йому у володінні та користуванні його садибою.
В судовому засіданні позивач, його представники підтримали заявлені вимоги, просили позов задовольнити.
Відповідачка, її представники позов не визнали, просили відмовити^ задоволенні позовних вимог.
Представник Київської міської ради позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову,
зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності, просив розглядати справу без
представника (а.с.67-69).
Представник Головного управління земельних ресурсів КМДА не визнав позовні вимоги, відповідно письмових пояснень просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без представника управління (а.с.64-66).
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником 3/4 частин будинку АДРЕСА_1 відповідно договору дарування від 14.03.2003 року, співвласником іншої 1/4 частини будинку є його брат ОСОБА_3, позивачем успадковано 3/8 частин земельної ділянки за вказаною адресою на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.10.2006 року, однак, державний акт на право власності на цю земельну ділянку позивачем не виготовлений (а.с.6-7).
Рішенням Київради від 5 липня 2001 року №380/1356 ОСОБА_2 відведена земельна ділянка площею 3272 кв.м. по АДРЕСА_2, яка передана їй в оренду на 15 років за договором оренди від 06.02.2003 року зі строком дії до 26.02.2018 року (а.с.19-20).
За рахунок цієї земельної ділянки її частина передана у власність гр. ОСОБА_4 та гр.ОСОБА_5 відповідно рішень Київради від 18.03.2004 року №108/1318 та №109/1319 площами по 0, 10 га. кожному та ними отримані державні акти на ці земельні ділянки.
Відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.11.2004 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 1000 га. по АДРЕСА_2-а та власником земельної ділянки площею 0, 1000 га. АДРЕСА_3 згідно державного акту від 16.08.2004 року (а.с.27-28).
Позивач просить визнати недійсними вищевказане рішення Київради та договір оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам закону, а саме, в порушення ст.17 ЗУ "Про
оренду землі" в ньому не визначені строки та умови передачі об'єкту оренди, не було складено акту приймання-передачі земельної ділянки, земля використовується не за цільовим призначенням.
Однак, вказані вимоги були включені до ЗУ "Про оренду землі" після прийняття ВР України 02.10.2003 року ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про оренду землі" за №1211-ІУ, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 05.11.2003 року. Тому, відповідно до чинного на час укладення договору оренди земельної ділянки законодавства, складання акту приймання-передачі земельної ділянки не було передбачено.
Фактів нецільового використання землі відповідачкою не виявлено, що підтверджується листом управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області від 06.09.2007 року №075930/0710 (а.с. 10).
Судом встановлено, що договір оренди укладений між сторонами з додержанням вимог закону, а саме, його зміст не суперечить вимогам закону, а також моральним засадам суспільства, правочин вчинено особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; договір оренди був посвідчений нотаріально, та пройшов державну реєстрацію, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у володінні та користуванні його садибою.
Однак, як встановлено судом, позивач є власником 3/4 частин будинку АДРЕСА_1, державний акт на землю за цією адресою ним не виготовлений.
В користуванні відповідачки знаходиться земельна ділянка площею 272 кв.м. за адресою: м. Київ, АДРЕСА_2 на підставі вищевказаного договору оренди з якої спірною є частина ділянки площею 130, 70 кв.м., яка є прилеглою до земельної ділянки позивача.
Виходячи зі змісту ст.ст.125, 126 Земельного Кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 не має будь-якого відношення до спірної земельної ділянки площею 130, 7 кв.м., якою відповідачка користується на законних підставах.
За час розгляду справи судом було встановлено, що позивачу було відомо що спірна земельна ділянка використовується відповідачкою, він також мав намір отримати цю ділянку про що звертався з відповідними заявами до Головного управління земельних ресурсів на що отримав листи відповідно яких Управління не заперечує проти відведення вказаної землі позивачу за умови нотаріально засвідченої згоди землекористувача - ОСОБА_2 (а.с. 16, 115).
Позивачем не надано суду доказів відносно будь яких порушень його прав ОСОБА_2, оскільки доводи позивача щодо ведення відповідачкою будівництва на належній їй землі з відхиленням від проектної документації не є предметом спору та не можуть бути взяті судом до уваги, т.я. ОСОБА_2 здійснює будівництво на земельній ділянці до якої позивач не має відношення.
Отже, спірна земельна ділянка була відведена ОСОБА_2 за Рішенням Київради від 5 липня 2001 року, договір оренди землі був укладений 26.02.2003 року, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в лютому 2008 року, тому позивачем пропущено строк позовної давності передбачений статтями 256, 257 ЦК України, що є підставою для відмови у позові відповідно вимог ст.267 ЦК України.
На підставі викладеного та ст.ст. 16, 256, 257, 267 ЦК України; ст.ст.125, 126 Земельного Кодексу України; ЗУ "Про оренду землі"; керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, 3-ті особа: Головне управління земельних ресурсів КМДА, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору, усунення перешкод у володінні та користуванні садибою - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.