Справа №2-440-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 січня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Макухи А.А.,

при секретарі - Лісовій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ДП «Житло експлуатація» ВАТ «Трест Київміськбуд -2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про втрату права користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття їх з реєстрації, пояснивши, що даний гуртожиток перебуває у власності ВАТ трест «Київміськбуд -2» і знаходиться на балансі ДП «Житло експлуатація» ВАТ «Трест Київміськбуд -2». Відповідачам на підставі ордерів були надані ліжко-місця для проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 та зареєстровано їх на праві постійного проживання, а саме: ОСОБА_1, - з 1980 р, ОСОБА_2 - з 2004 р. та ОСОБА_2 - з 2005 року, ОСОБА_4 - з 2007 p., ОСОБА_5 - з 2006 року, ОСОБА_6 з 2007 p., ОСОБА_7 - з 1993 р. та донька ОСОБА_8, - з 1998 p., ОСОБА_9 - з 2005 p., ОСОБА_10 - з 2006 року. Поте вищевказані громадяни з 2007 року по даний час у гуртожитку не проживають і не з"являються, не сплачують квартплату, тому у відповідності до законодавства вони втратили право користування жилим приміщенням. Представник позивача в судовому засіданні надала заяву про зміну позовних вимог та зняти з реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та визнати їх втратившими право користування жилим приміщенням, оскільки інші відповідачі добровільно знялися з реєстрації. Відповідачі в судові засідання неодноразово не з'являлися, суду були надані акти про те, що відповідачі по місцю своєї реєстрації не проживають, фактичне місце проживання суду невідоме, тому суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи. Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що, відповідачам на підставі ордерів були надані ліжко-місця для проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 та зареєстровано їх на праві постійного проживання, а саме: ОСОБА_1, - з 1980 р, ОСОБА_2 - з 2004 р. та ОСОБА_2 - з 2005 року, ОСОБА_4 - з 2007 p., ОСОБА_5 - з 2006 року, ОСОБА_6 з 2007 p., ОСОБА_7 -з 1993 р. та донька ОСОБА_8, - з 1998 p., ОСОБА_9 - з 2005 p., ОСОБА_10 - з 2006 року. Поте вищевказані громадяни з 2007 року по даний час у гуртожитку не проживають і не з"являються, не сплачують квартплату, тому у відповідності до законодавства вони втратили право користування жилим приміщенням. Однак під час розгляду справи в суді відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_10, добровільно знялися з реєстрації. Інші відповідачі згідно актів не проживають, в бухгалтерських книгах обліку квартплати не числяться, через прохідну гуртожитку не проходять, оплата за проживання не поступає по теперішній час, що являється підтвердженням факту відсутності відповідачів за вказаною адресою на протязі більш ніж шість місяців без поважних причин. Відповідно до Постанови Ради міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986 р. «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», Сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселились у гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеним відсутність відповідачів в спірному жилому приміщенні більше шести місяців без поважних причин, що згідно ст. 71 ЖК України є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, Постановою Ради міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986 р. «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з донькою ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку по АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстрації. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачами може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.