Справа №2-406/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі: в складі: головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі: Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-я особа Головне управління юстиції у м.Києві, про визнання права власності в порядку спадкування та визнання заповіту, свідоцтв про право на спадщину і договору дарування частково недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом і просили визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_7, заповіт ОСОБА_8 та видані на його підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнавши за сторонами право власності на спадкове майно після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в інших частках.

Обґрунтовують свій позов тим, що Позивач є онуком, а позивачка є донькою ОСОБА_9, яка померла в ІНФОРМАЦІЯ_3 На їх ім'я вона склала заповіт, і Позивачі, знаючи про те, що їй належав на праві власності будинок у с.Волиця, відповідно до чинного на той час законодавства фактично вступили у спадщину, прийнявши дане майно, доглядаючи його, що підтверджується довідками

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8, який був чоловіком ОСОБА_9 Позивачка разом з відповідачами входила до кола спадкоємців за складеним ОСОБА_8 заповітом на квартиру АДРЕСА_1. Після ознайомлення з матеріалами спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_9, позивачка з'ясувала, що дана квартира належала померлому - 1/2 її частина на підставі свідоцтва про право власності виданого органом приватизації та інша 1/2 частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого після смерті ОСОБА_9

Тобто, після смерті ОСОБА_9 за заявою ОСОБА_9, у якій він вказував про те, що інших спадкоємців окрім нього не існує, останнім було отримане у власність спадкове майно, яке, навіть враховуючи обов'язкову частку ОСОБА_8 у спадщині як непрацездатного на момент смерті спадкодавця, позивачі мали б спадкувати разом з ним.

Посилаються на те, що якщо ОСОБА_8 і не знав про існування заповіту, то він знав, що у ОСОБА_9 було двоє дітей, з якими він продовжував підтримувати стосунки, і які б мали спадкувати нарівні з ним дане майно. Тому вважають, що ОСОБА_8 неправомірно прійняв у спадщину 1/2 частину квартири, ввівши в оману державного нотаріуса, тому і свідоцтво про право на спадщину за законом на його ім'я, і його заповіт мають бути частково визнані недійсними.

Зважаючи на те, що позивачами належним чином була прийнята спадщина після смерті ОСОБА_9, а про майно у вигляді 1/2 частини спірної квартири їм не було відомо, вони вважають, що мають право на частку у цьому спірному майні

Розмір належних їм часток в праві власності на спірну квартиру з урахуванням чинного

на той момент законодавства вони визначають за ОСОБА_2 згідно заповітів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - 25/72 частин та за ОСОБА_1, згідно заповіту ОСОБА_9, - 7/36 частин квартири АДРЕСА_1, вимагаючи при цьому також визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані Дев'ятою нотаріальною конторою 12.07.2007 року, на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в частині визнання за кожним з них по 7/72 частин кварти АДРЕСА_1

Крім того, просили визнати за позивачами відповідно до їх часток у спадкуванні право власності на АДРЕСА_2, який вони прийняли у спадок після померлої ОСОБА_9, однак юридично це не оформили.

Після померлої ОСОБА_9 залишилось спадкове майно у вигляді жилого АДРЕСА_2 та 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Качалівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15.08.2007 року № 563, позивачі звертались в сільраду про прийняття спадщини, про що їм була видана довідка, зареєстрована під № 384 від 19.08.1999 року.

Зі змісту вказаної довідки випливає, що позивачі протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_9, якій належав будинок АДРЕСА_2, прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном шляхом проведення в будинку ремонтних робіт, оброблення земельної ділянки за вказаною адресою.

Як слідує з матеріалів спадкової справи № 588, заведеної 10.08.1999 року державним нотаріусом 9-ї Київської державної нотаріальної контори, сам ОСОБА_8, будучи прописаним та проживаючи з померлою за однією адресою і, таким чином, фактично прийнявши спадщину, також 10.08.1999 року звернувся до 9-ї Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом. В заяві ОСОБА_8 вказав, що інших спадкоємців, передбачених законом, окрім нього немає.

09.08.1999 року ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1

Враховуючи, що позивачами надані належні докази щодо прийняття ними спадщини фактичним вступом в управління та володіння жилим будинком у с. Волиця Бородянського району Київської області, а тому вони вважаються такими, що прийняли спадщину з моменту відкриття спадщини в цілому, в тому числі і майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 було безпідставно отримане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири.

Відповідно до ст. 48, 60 ЦК України недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Тому має бути визнане недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8, посвідчене Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 10.08.1999 року за реєстром № 2-2909, в частині права власності на 7/18 частини квартири АДРЕСА_1.

Виходячи з визначених часток у спадщині, розмір часток в квартирі АДРЕСА_1, які мають належати спадкоємцям ОСОБА_9 на праві власності, складають: ОСОБА_9 - 11/18 (1/9 +1/2) спірної квартири та відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 7/36 частини спірної квартири кожному.

Таким чином, ОСОБА_8 мав право розпорядитися на випадок своєї смерті тільки 11/18 частинами спірної квартири, які ввійшли до складу спадщини після його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.

Квартиру АДРЕСА_1 він заповідав  в  рівних  частках  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,

ОСОБА_5 за заповітом, який 30.06.2006 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Ф. та знаходиться в матеріалах спадкової справи № 95, заведеної 22.02.2007 року державним нотаріусом 9-ї Київської державної нотаріальної контори.

Зважаючи на те, що заповіт ОСОБА_8 стосовно частини майна, що йому не належала, визнається судом недійсним, то і свідоцтва про право на спадщину, видані на його підставі, слід визнати недійсними в цій частині.

Таким чином, частка спадкоємців в успадкованій після нього квартирі складає по 11/72 кожному (11/18:4).

Крім того, встановлено, що під час розгляду справи у суді Відповідачка ОСОБА_5 09.11.2007р. подарувала 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_6.

У зв'язку з цим Позивачі уточнили свої вимоги, просили визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений 09.11.2007р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині дарування 7/72 частини зазначеної квартири, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не мала права розпоряджатись цією частиною, оскільки її власником є Позивачі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явились. Відповідач ОСОБА_3 просила суд розглядати справу у її відсутність. Інші Відповідачі повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, проте про причини неявки суд не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність Відповідачів на підставі наявних у справі матеріалів.

Представником 3-ї особи було надано заяву про розгляд справи у його відсутність представника та винесення рішення на розсуд суду,

В письмових поясненнях представник посилався на те, що ОСОБА_8 10.08.1999 року звернувся до 9-ї Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та просив видати і свідоцтво про право на спадщину за законом. В заяві ОСОБА_8 вказав, що інших спадкоємців, передбачених законом, окрім нього немає. І дійсно, ніхто з інших спадкоємців до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину не звертався.

Виходячи з того, що спадкоємець ОСОБА_8 на день смерті ОСОБА_9 був прописаний та проживав з померлою за однією адресою і, таким чином, фактично прийняв спадщину, держаним нотаріусом була заведена спадкова справа № 588 і 09.08.1999р. і ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складалося з 1/2 частини вищевказаної квартири.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

За нормою ст.549 ЦК України 1963 року, що діяв на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини, і про прийняття спадкоємцем спадщини свідчать його дії щодо фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном чи звернення до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

За правилами ст. 548 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 535 ЦК України особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка і належала б кожному з них при спадкоємстві за законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі з 10.02.1967 року.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації Залізничної райдержадміністрації м.Києва 17.10.1994 року згідно з розпорядженням від 17.10.1994 року № 8869 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 20.10.1994 року за №226, вони були власниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 померла, залишивши посвідчений

05.05.1994 року Качалівською сільською радою Бородянського району Київської області заповіт на все своє майно на ім'я позивачів. Таким чином, за визначенням ст.534 названого Кодексу спадкоємцями в рівних частках за даним заповітом є ОСОБА_2 -дочка померлої та ОСОБА_1 - онук померлої.

Оскільки на день відкриття спадщини після померлої ОСОБА_9 її чоловік -ОСОБА_8, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, вважався непрацездатним, досягнувши пенсійного віку, то він мав право на обов'язкову частку у спадщині, яка відповідно до ст. 535 ЦК УРСР незалежно від змісту заповіту складала не менше двох третин частки, яка належала б кожному зі спадкоємців при спадкоємстві за законом.

За таких обставин обов'язкова частка ОСОБА_9 у спадковому майні мала складати - 2/9 (1/3 х 2/3) та частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 7/18 ((1-2/9) : 2) кожному, а, зокрема, по спірній квартирі обов'язкова частка ОСОБА_8 - 1/9 (1/2 : 3 х 2/3) та відповідно частки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 7/36 ((1/2 -1/9) : 2) кожному.

У зв'язку з тим, що на підставі вищевикладеного ОСОБА_8 належала 11/18 (2/9 + 1/2) частин квартири АДРЕСА_1, яку він відповідно до заповіту від 13.06.2006р. заповідав у рівних частках ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожна з них має отримати згідно заповіту 11/72 частин квартири. А в частині заповідання 7/18 частин спірної квартири заповіт ОСОБА_8 від 13.06.2006р. має бути визнаний недійсним, оскільки заповідач не мав права власності на вказане майно.

Як випливає із зазначеного розрахунку, загальна частка ОСОБА_2 у квартирі складатиме 25/72 (7/36 + 11/72).

Суд також вважає, що підлягає визнанню недійсним договір дарування 1А частини квартири АДРЕСА_1, укладений 09.11.2007р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині дарування 7/72 частини зазначеної квартири, оскільки ОСОБА_5 не була власником цієї частини майна, а отже, не мала права розпорядженням ним.

Крім того, виходячи з того, що позивачі своєчасно прийняли спадщину у вигляді будинку АДРЕСА_2, але правовстановлюючі документи не були ними належним чином оформлені, суд вважає за потрібне задовольнити і вимоги позивачів щодо визнання за ними права власності на даний будинок у рівних частках в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_9 При цьому, суд виходить з того, що ОСОБА_8 відповідно до ч.2 ст.533 ЦК УРСР (18.07.1963р.) вважається таким, що відмовився від спадщини в частині даного майна, оскільки не вчинив жодних дій, які б свідчили про її прийняття.

Відповідно до п.6 ст.154 ЦПК України суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Так, ухвалою суду від 09.10.2008р. по справі було вжитий захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з ухвалення рішення по справі, вказаний запобіжний захід підлягає скасуванню з набранням рішення чинності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 548, 549, 534, 535 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3-я особа Головне управління юстиції у м.Києві, про визнання права власності в порядку спадкування та визнання заповіту і свідоцтв про право на спадщину частково недійсними, визнання договору дарування задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8, видане Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 10 серпня

1999 року за реєстровим № 2-2909, в частині права на спадщину на 7/18 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_8, посвідчений 30.06.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Ф., в частині заповідання 7/18 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_3, видане Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 12 липня 2007 року за реєстровим № 7-2712, в частині права на спадщину на 7/72 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_4, видане Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 12 липня 2007 року за реєстровим № 7-2707, в частині права на спадщину на 7/72 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_5, видане Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 12 липня 2007 року за реєстровим № 7-2690, в частині права на спадщину на 7/72 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2, видане Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою 12 липня 2007 року за реєстровим № 7-2717, в частині права на спадщину на 7/72 частин квартири АДРЕСА_1

Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині дарування 7/72 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 25/72 частин квартири АДРЕСА_1, які складаються з 7/36 частин отриманих в порядку спадкування за заповітом від 05.05.1994 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та 11/72 частин отриманих в порядку спадкування за заповітом від 13.06.2006 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/36 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 05.05.1994 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом від 05.05.1994 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом від 05.05.1994 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9.

Скасувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, накладеного ухвалою суду від 09.10.2008р.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.