ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2008 року     № 2-а-2320/08

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом     ОСОБА_1

до     управління    Пенсійного    фонду    України    в

Деснянському районі м. Чернігова
про     зобов'язання  зробити  перерахунок,  стягнення

недорахованого   та   невиплаченого   довічного

грошового утримання та стягнення моральної

шкоди
за     участю

представників сторін:

від позивача     ОСОБА_2, довіреність від 25.04.2007 року

від відповідача     Косаченко Н.В., довіреність № 393/01 від

14.02.2008 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, в якому позивач просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова зробити перерахунок і починаючи з 01.01.2008 року виплачувати щомісячне довічне грошове утримання з повного розміру заробітної плати працюючого судді апеляційного суду Чернігівської області на посаді, яку він займав до виходу у відставку, з урахуванням всіх щомісячних надбавок, як це передбачено Законом України «Про статус суддів» в тому числі надбавку за виконання особливо важливої роботи відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 року № 865, стягнути на його користь за період з  01.01.2008  року по червень  2008  року  (включно) одноразово

недораховане та невиплачене щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 5339, 52 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 20000 грн. та звернути до негайного виконання постанову суду в частині стягнення 5339, 52 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача позов не визнала з підстав, зазначених у наданому запереченні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював суддею апеляційного суду Чернігівської області і був звільнений з даної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до Закону України «Про статус суддів» йому було призначено довічне грошове утримання в розмірі 86 % заробітної плати. При призначенні довічного грошового утримання приймалося до уваги те, що він має другий кваліфікаційний клас судді та стаж судді понад двадцять років.

Позивач, мотивуючи свої позовні вимоги, посилається на ст.44 Закону України «Про статус суддів», в якій зазначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок і відповідно до п.1 Постанови Верховної ради України від 15.12.1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» з доповненнями, внесеними Постановами Верховної ради України від 06.05.1993 року та 24.02.1994 року в разі зміни заробітної плати діючих суддів розмір довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на посаді, яку раніше займав суддя у відставці.

Згідно довідки апеляційного суду Чернігівської області від 11.03.2008 року № 7-12/34, заробітна плата працюючого судді на посаді, яку до виходу у відставку займав ОСОБА_1, у 2008 році складає 6909, 66 грн.

Дана довідка була надіслана в управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі Чернігівської області для проведення перерахунку щомісячного грошового утримання.

Згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання, оскільки закон України «Про статус суддів» не передбачає права осіб, що отримують довічне грошове утримання, на здійснення перерахунку останнього, а разі зміни заробітної плати суддів, а положення Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року № 2863 «Про порядок введення в дію закону України «Про статус суддів», яка передбачала можливість такого перерахунку, законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» з цієї постанови виключено.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оплату праці», законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Законом України «Про статус суддів» встановлений спеціальний порядок і умови оплати праці суддів та виплати суддям довічного грошового утримання. Стаття 43 даного Закону встановлює, що місячне довічне грошове утримання суддів у відставці визначається у відсотковому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, і відповідно до ст.44 цього закону складається з посадового окладу, премії, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок і відповідно до п.1 Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» з доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від 06.05.1993 року та 24.02.1994 року в разі зміни заробітної плати працюючих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на посаді, яку раніше займав суддя у відставці.

До 01.01.2007 року довічне грошове утримання позивач отримував в апеляційному суді Чернігівської області. З 01.01.2007 року, відповідно до ст. 71 та ст. 104 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду України. Порядок призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

З 01.01.2008 року заробітна плата працюючого судді апеляційного суду Чернігівської області, тобто на посаді, яку займав позивач до виходу у відставку, збільшена складає 6909, 66 грн.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України в рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у п.7.1 ще раз вказав, що тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина, що містяться в ч.3 ст.22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або

внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у п.7.7 рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зазначив, що виключення пунктом 63 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» абзацу третього пункту 1 постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про статус суддів» і встановленого порядку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звуження змісту і обсягу прав судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому Конституційний Суд України вказав, що в цій частині положення пункту 63 розділу 11 Закону не погоджується зі статтею 22 та ч. 1 ст.126 Конституції України і визнав ці положення неконституційними.

Конституційний суд України в п.6 резолютивної частини рішення також вказав, що рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем незаконно відмовлено в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання з необгрунтованим посиланням як на підставу відмови - виключення Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року №2863 положень, яки передбачали можливість здійснення перерахунку.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, про зобов'язання зробити

перерахунок та стягнення недорахованого та невиплаченого довічного грошового утримання підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення на користь позивача за період з 01.01.2008 року по червень 2008 року (включно) одноразово недорахованого та невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 5339, 52 грн., суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано обґрунтований розрахунок позовних вимог в цій частині з зазначенням точних сум здійснених виплат грошового утримання та невиплачених сум даного утримання, що підлягають стягненню.

Суд, з'ясувавши, наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та діяннями її заподіювача та вини останнього в її заподіянні, приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди на думку суду є безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивачем не підтверджено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, пов'язаних з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді. Враховуючи вказане, суд вважає, що у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   1.     Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити частково.

2.   2.     Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова зробити перерахунок і починаючи з 01.01.2008 року виплачувати щомісячне довічне грошове утримання з повного розміру заробітної плати працюючого судді апеляційного суду Чернігівської області на посаді, яку він займав до виходу у відставку, з урахуванням всіх щомісячних надбавок, як це передбачено Законом України «Про статус суддів» в тому числі надбавку за виконання особливо важливої роботи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865.

3.   3.     В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.   185-187 КАС України, шляхом подання через суд

першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.