ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-338/10/2370
08.04.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
суддів –Холода Р. В., Чубар Т. М.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, третя особа: кредитна спілка “Добрі гроші” про визнання неправомірною бездіяльності,
встановив:
ОСОБА_1 подано позов про визнання неправомірною бездіяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо здійснення контролю за діяльністю кредитної спілки “Добрі гроші” та застосування належних заходів впливу на її керівництво.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору про внесення термінового членського внеску передав кредитній спілці “Добрі гроші” кошти на депозитні рахунки в розмірі 18 381 грн. 39 коп. зі сплатою 26 відсотків річних за користування внеском з кінцевим строком повернення 17.11.2008р., депозитний внесок повернутий не був, відсотки за користування коштами не сплачувались.
Позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до кредитної спілки “Добрі гроші” про стягнення боргу, рішенням якого позовні вимоги були задоволені, рішення набрало законної сили та передано на виконання до державної виконавчої служби. Однак, як з’ясував державний виконавець, майна належного спілці практично немає, за спілкою не зареєстровано жодної нерухомості та транспортних засобів, кошти в касі та на рахунках відсутні, станом на червень 2009 року кредиторська заборгованість склала 35 357 977 грн., в той час як активи спілки складали лише 6 190 250 грн. Вказане підтверджується постановою Господарського суду Черкаської області від 23.06.2009р. у справі № 01/1500.
Позивач вважає, що причиною неотримання своїх коштів є бездіяльність відповідача. При цьому зазначає, що інформація, яку кредитна спілка подавала як відповідачу так і своїм вкладникам –членам кредитної спілки, була значно викривлена. З метою усунення порушень закону позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про перевірку діяльності керівництва спілки, однак реакція відповідача на такі звернення була неналежною, всі відписки були суто формальними, неефективними. Крім того, відповідач так і не скористався ефективними заходами впливу, передбаченими статтею 40 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, як вимога скликання позачергових зборів та призначення тимчасової адміністрації. Своєчасне вжиття таких заходів могло не допустити настання негативних наслідків у вигляді неповернення вкладу члена кредитної спілки.
30 березня 2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінив підстави позову та просив визнати неправомірною бездіяльність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, а саме:
- невиконання протягом 2005-2008 років обов’язків по державному нагляду за своєчасністю, повнотою та правильністю подання звітних даних кредитною спілкою “Добрі гроші”, покладених на відповідача п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, п. 4.1 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об’єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003р. № 177, що полягає у відсутності перевірки повноти та правильності подання звітних даних кредитною спілкою “Добрі гроші”;
- невиконання протягом 2008-2010 років обов’язку по захисту прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства збоку кредитної спілки “Добрі гроші”, покладених на відповідача п. 3 ч. 1 ст. 27 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, що полягає у відсутності належної перевірки звернень позивачів та незастосування до кредитної спілки “Добрі гроші” заходів впливу, адекватних здійсненим порушенням.
Крім того, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі його представника.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, проте подав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких проти вимог позивача заперечив повністю, просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши при цьому, що працівниками Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за період з грудня 2008 року по лютий 2010 року було проведено сім позапланових перевірок кредитної спілки “Добрі гроші”. Під час проведення вказаних перевірок виявлені порушення вимог законодавства про фінансові послуги, які зафіксовані в актах про порушення від 01.12.2008р. № 633/10, від 16.02.2009р. № 83/10, від 02.04.2009р. № 193/10, від 29.10.2009р. № 1331/43/4, від 11.01.2010р. № 03/434, від 14.01.2010р. № 05/434, від 25.01.2010р. № 07/434.
Відповідно до наданих повноважень, відповідачем на підставі вказаних актів були застосовані заходи впливу у вигляді розпоряджень про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 24.12.2008р. № 556/10/3, від 29.04.2009р. № 213/10/3, від 27.11.2009р. № КС-434/09-75, від 17.02.2010р. № КС-434/10-49, розпорядження про схвалення рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів від 26.03.2009р. № 205, розпорядження про схвалення рішення про анулювання ліцензії від 04.02.2010р. № 96.
З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що в даному випадку не вбачається протиправної бездіяльності, оскільки, здійснюючи контроль та нагляд за діяльністю спілки, відповідач діяв в межах передбачених повноважень та на підставі закону.
Відповідачем додаткового подано клопотання про розгляд справи без участі представника Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
Повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Законом, який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, метою якого є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України, є Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Закон № 2664-III).
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону № 2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг відповідно до Указу Президента України від 04.04.2003р. № 292/2003 є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Завданнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України згідно ст. 27 Закону № 2664-III є: 1) розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні; 2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері; 3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг; 4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення; 5) розроблення і затвердження обов’язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції; 6) координація діяльності з іншими державними органами; 7) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
Стосовно посилань позивача на невиконання відповідачем протягом 2005-2008 років обов’язків по державному нагляду за своєчасністю, повнотою та правильністю подання звітних даних кредитною спілкою “Добрі гроші”, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 11, 14 Закону № 2664-ІІІ фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг; фінансова установа зобов’язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Згідно ст. 22 Закону України “Про кредитні спілки” кредитна спілка зобов’язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики. Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних. Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних. Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки. Аудиторський висновок подається Уповноваженому органу та представляється загальним зборам кредитної спілки. Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки. Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки.
З метою забезпечення здійснення контролю за діяльністю кредитних спілок розроблений Порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об’єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25 грудня 2003 року № 177, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 року за № 69/8668.
Розділом 4 вказаного Порядку передбачено, що державний нагляд за своєчасністю, повнотою та правильністю подання звітних даних здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України. За неподання, несвоєчасне подання інформації або подання недостовірної інформації кредитна спілка несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.
З аналізу вищенаведених вимог нормативно-правових актів слідує, що обов’язок щодо повноти, достовірності та своєчасності подання звітних даних про діяльність кредитної спілки покладений саме на органи управління кредитної спілки, в даному випадку правління кредитної спілки “Добрі гроші”.
Крім того, суд зазначає, що постанова господарського суду Черкаської області від 23.06.2009р. у справі № 01/1500 про визнання кредитної спілки “Добрі гроші” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, на яку позивач посилається як на одну з підстав неправомірної бездіяльності відповідача, скасована згідно постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2009р.
Інші докази, на які посилається позивач, зокрема, листи прокуратури, листи державної виконавчої служби, матеріали порушеної кримінальної справи по факту привласнення та розтрати майна членів кредитної спілки “Добрі гроші” службовими особами останньої, свідчать про порушення вимог чинного законодавства щодо повноти, достовірності та своєчасності подання звітних даних про діяльність кредитної спілки, саме правлінням кредитної спілки “Добрі гроші”, в тому числі її головою, який несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
Зазначені докази в розумінні статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України не свідчать про невиконання відповідачем обов’язків по державному нагляду за своєчасністю, повнотою та правильністю подання звітних даних кредитною спілкою “Добрі гроші”.
Щодо невиконання відповідачем протягом 2008-2010 років обов’язку по захисту прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства збоку кредитної спілки “Добрі гроші”, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2664-ІІІ у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Уповноважений орган застосовує заходи впливу відповідно до закону; Уповноважений орган обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 2664-ІІІ Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов’язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) порушувати питання про ліквідацію установи.
Порядок застосування Комісією заходів впливу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги визначено в Положенні про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2003 року за № 1115/8436.
Судом встановлено, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України на підставі актів про порушення кредитною спілкою “Добрі гроші” вимог законодавства від 01.12.2008р. № 633/10, від 02.04.2009р. № 193/10, від 29.10.2009р. № 1331/43/4, від 25.01.2010р. № 07/434, прийняті розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги від 24.12.2008р. № 556/10/3, від 29.04.2009р. № 213/10/3, від 27.11.2009р. № КС-434/09-75, від 17.02.2010р. № КС-434/10-49.
Крім того, 13.03.2009р. першим заступником голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України прийнято рішення № 171-Л, схвалене розпорядженням комісії від 26.03.2009р. № 205, про тимчасове зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та дії ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці “Добрі гроші”.
Також 29.01.2010р. директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України прийнято рішення № 11-КС, схвалене розпорядженням комісії від 04.02.2010р. № 96, про анулювання ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та дії ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки кредитній спілці “Добрі гроші”.
За таких обставин, суд вважає безпідставним твердження позивача про нездійснення Комісією належного контролю за роботою кредитної спілки “Добрі гроші”, оскільки як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Комісії здійснювався такий контроль та приймалися заходи на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Згідно п. п. 2, 3 Положення про особливості застосування заходів впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 березня 2008 р. № 416 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2008 р. за № 481/15172, рішення про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації приймається Держфінпослуг як колегіальним органом за ініціативою директора відповідного департаменту; директор департаменту, у наглядову компетенцію якого входить суб’єкт нагляду, за наявності підстав, визначених статтею 46 Закону № 2664-ІІІ, порушує перед Держфінпослуг як колегіальним органом питання щодо відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації шляхом унесення на розгляд проекту відповідного розпорядження та висновку про необхідність призначення тимчасової адміністрації.
При цьому слід зазначити, що не застосування Комісією одного з передбачених ст. 40 Закону № 2664-ІІІ заходів впливу, а застосування іншого не може свідчити про бездіяльність суб’єкта владних повноважень у сфері регулювання ринків фінансових послуг, оскільки Законом № 2664-ІІІ передбачено право, а не обов’язок Комісії на застосування відповідних заходів впливу.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 13.04.2010р.
Головуючий-суддяВ. О. Гаврилюк
СуддіР. В. Холод
Т. М. Чубар