ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"10" серпня 2006 р. | Справа № 6/103-06-2961 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Куриленко А.В.,
за участю представника відповідача –Жосан Т.В., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Патріот”
на рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2006р.
по справі № 6/103-06-2961
за позовом ТОВ „Патріот”
до ВКПФ „Вячеслава”
про стягнення 61 400 грн.,
встановив:
24.03.2006р. ТОВ „Патріот” звернулося з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення з ВКПФ „Вячеслава” 55 900 грн. в зв’язку з неналежним виконанням останнім договору № 18/б від 01.10.2004р. по охороні об’єктів. Крім того, позивач просив стягнути й витрати за послуги адвоката в сумі 5 500 грн. та накласти арешт на майно та грошові суми відповідача.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2006р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 400 грн. боргу, 306,84 грн. пені, 37,07 грн. держмита та 7,79 грн. за ІТЗ судового процесу та 363 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.
Не погоджуючись з даним рішенням, його оскаржив позивач у апеляційному порядку. Просить рішення змінити та задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог послався на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла до наступного висновку.
Як свідчать матеріали справи, 01.10.2004р. сторони уклали договір № 18/б, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з охорони об’єктів відповідача, а відповідач –здійснити оплату послуг, вартість яких визначена у 6 000 грн.
Строк дії договору становить один місяць.
Разом з тим, пунктом 6.1 договору сторони зазначили, що якщо за один місяць до спливу строку договору жодна з сторін не буде вимагати його припинення, договір визнається продовженим на тих же умовах і на той же строк.
Так як сторонами таких вимог висунуто не було, позивач продовжував виконувати свої обов’язки, а відповідач сплачувати їх.
Як свідчать матеріали справи, оплата відповідачем за надані послуги проводилась по жовтень 2005р. включно.
Тобто, як правильно зробив висновок місцевий суд, не зважаючи на доводи відповідача про припинення дії договору з 01.06.2005р., договірні стосунки існували ще пів року. А тому суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача недоплачений суму за надані послуги за період з травня 2005р. по жовтень 2005р. включно у розмірі 3 400 грн.
Разом з тим, пунктом 4.4 договору сторони встановили пеню за несвоєчасну оплату, яка становить 1% від суми договору за кожен день прострочення.
У відповідності з даним пунктом договору та заявленими вимогами, позивач крім основного боргу нарахував відповідачу пеню у сумі 25 500 грн.
Вирішуючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з зазначених обставин та наданих доказів.
Застосувавши норми ст.232 ГК України та Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд також правомірно визначив і суму пені.
В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог, місцевий суд також правомірно, з врахуванням ст. 49 ГПК України, визначив й розподіл господарських витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскаржуючи рішення суду, позивач послався на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки, на його думку, суд не взяв до уваги надані ним документи.
Однак, з такими доводами відповідача не можна погодитись, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
При таких обставинах, коли суд розглянув спір у відповідності з нормами як процесуального, так і матеріального закону, дав належну оцінку доказам, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,
п о с т а н о в и в:
Рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2006р. по справі № 6/103-06-2961 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Патріот” без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська