___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ_______________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 28 " лютого 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Декайла П.В. суддів - Вавріва І.З., Подковського О.А. за участю прокурора - Сліворської Г.Ю. потерпілого - ОСОБА_1 засудженого- ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утримані двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -- засуджено за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 682 грн.45 коп. судових витрат.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину за наступних обставин:
30 вересня 2006 року ОСОБА_2 керуючи технічно справним автобусом ПАЗ- 672, рухаючись по ділянці автодороги Стрий - Тернопіль, біля 20 години 30 хвилин проїжджаючи с Городище Козівського району, в порушення п. 12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, пішохода
Справа № 11 - 55, 2006 р. Головуючий у І інстанції -Боднарук Б.В..
Категорія - ч.2 ст.286 КК України Доповідач-Декайло П.В.
ОСОБА_3, який рухався по проїжджій частині дороги з ліва на право, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, а почав виконувати об'їзд перешкоди з ліва. Тим самим ОСОБА_2 поставив себе в таку ситуацію, при якій вже не зміг вжити заходів для зупинки керованого ним транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3
В результаті дорожньо - транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить змінити вирок Козівського районного суду від 21 грудня 2006 року в частині призначеного йому судом першої інстанції покарання, та застосувати ст.75 КК України - звільнити його від відбування призначеного йому судом покарання з випробуванням. Покликається на те, що судом при постановлені вироку не враховано, що у нього на утримані знаходяться двоє неповнолітніх дітей та перестаріла мати, яка часто хворіє та потребує догляду, потерпілий будь яких претензій до нього не має.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 який підтримав подану ним апеляцію та вважає, що судом першої інстанції при постановлені вироку не враховано всі обставин які пом"якшують покарання, просить вирок суду в частині призначеного йому покарання змінити - застосувати до нього ст.75 КК України - звільнити його від відбування призначеного йому судом покарання з випробуванням, пояснення потерпілого ОСОБА_1 який просить апеляцію задовольнити, так як він просив суд першої інстанції не позбавляти волі ОСОБА_2, міркування прокурора, яка вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог закону та не вбачає підстав для його зміни, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає до задоволення.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено та кваліфікація його дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, аналіз яким суд дав у вироку, і є обґрунтованим та в апеляції не оспорюються.
Разом з тим суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані щодо особи винного та наявні пом'якшуючі покарання обставини і не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, усвідомив свою вину, позитивно характеризується, працює, одружений, має на утримані двоє неповнолітню дітей та перестарілу маму, потерпілий просить не обмежувати його волі.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що є усі підстави для застосування до ОСОБА_2 ст.75 КК України так як виправлення засудженого можливе без відбування покарання, звільнивши його від призначеного судом покарання 4 роки обмеження волі з випробуванням,
встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців та поклавши на нього
обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.І ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 367,373 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Козівського районного суду від 22 грудня 2006 року змінити.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання 4 роки обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.І ст.76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_2:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті вирок залишити без змін.