Головуючий у 1 інстанції - Зембра Є.Й. категорія - ч.3 ст.189
Доповідач- Подковський О.А. справа № 11-48
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого - Декайла П.В.;
суддів- Подковського О.А.; Вавріва І.З.;
з участю прокурора Бурлаки Г. М, захисника ОСОБА_1;
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у М.Тернополі кримінальну
справу за апеляцією захисників ОСОБА_5,ОСОБА_6 на вирок
Кременецького районного суду від 15 грудня 2006 року ,яким засуджено: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Богданівка кременецького району, не судимого , одруженого , на утриманні має двох неповнолітніх дітей
за ч.3 ст.189 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особистого майна;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Попівці,проживаючого в с.Ст.Кокорів,Кременецького району , не судимого, на утриманні одна неповнолітня дитина, одруженого
за ч.3 ст.189 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особистого майна;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя с Богданівка, Кременецького району, не судимого
за ч.3 ст.189 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особистого майна.
Взяті під варту із залу суду.
За вироком суду засуджені визнані винними в скоєнні наступного злочину.
Так, 25 березня 2006 року засуджені , будучи в стані алкогольного сп'яніння , приблизно о 15 годині на пропозицію ОСОБА_4, поїхали кіньми в господарство ОСОБА_7 , в якому проживав ОСОБА_8 на хуторі Грищуки Попівецької сільської ради Кременецького району, з метою вимагання грошей , які останній на протязі біля 3 років нібито був винен продавцю магазину в с.Богданівка кременецького району. Зайшовши в будинок, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 нанесли декілька ударів потерпілому ОСОБА_8, вимагаючи 50 грн, після чого силоміць витягли його на двір.
В цей час ОСОБА_3 , який знаходився біля саней, поміг їм зламати опір потерпілого і силою посадити останнього на сані. ОСОБА_4 сів управляти кіньми , а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сівши біля потерпілого стали наносити удари в груди , вимагаючи гроші, погрожуючи вбити та кинути у криницю.
Приїхавши в ліс ОСОБА_4 зупинив коні і теж став вимагати грошей. Коли потерпілий відповів , що грошей немає , ОСОБА_4 зв'язав йому руки за спиною і вони поставили ОСОБА_8 на землю. Після цього ОСОБА_3 почав душити його руками за шию, вимагаючи грошей. Через деякий час ОСОБА_3 при допомозі деревяного кілка спричинив надрив слизової оболонки прямої кишки , від чого потерпілий на короткий проміжок часу втратив свідомість, а інші ' засуджені тримали його за руки.
Від перенесеної болі ОСОБА_8 погодився дати гроші, після чого вони завезли його до дому , де взяли у ОСОБА_7 50 грн.
В апеляціях:
· захисник ОСОБА_5, в інтересах засудженого ОСОБА_3, просить вирок змінити , виключити із обвинувачення - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та спричинення надриву слизової оболонки прямої кишки , оскільки вони не знайшли підтвердження у судовому засіданні та перекваліфікувати дії на ч.З ст.355 КК України , за якою обрати мінімальну міру покарання із застосуванням ст.75 КК України. Вважає , що судом не враховано , що:
· засуджений вимагав повернення боргу ;
· пом'якшуючі його вину обставини: раніше не судимий , має на утриманні двох малолітніх дітей , дружину , позитивно характеризується, він не являється ініціатором скоєння злочину, від якого тяжких наслідків не наступило, потерпілому відшкодована завдана моральна та матеріальна шкода;
захисник ОСОБА_6, в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4, просить вирок змінити , перекваліфікувати їх дії на ч.3 ст.355 КК України із врахуванням того, що вони вимагали повернення боргу . Крім того, вважає , що суд , обравши міру покарання засудженим не врахував їх розкаяння ;думки потерпілого ; що завдана шкода повернута потерпілому , засуджені вперше притягуються до кримінальної відповідальності , їх важкий матеріальний та сімейний стан, а також просить виключити із обвинувачення скоєння злочину в нетверезому стані , оскільки воно не знайшло підтвердження у судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора , який вважає , що вирок слід залишити без змін , засуджених , захисника , які підтримали доводи апеляцій, в той же час вважають , що судом вірно кваліфіковані їх дії за ч.3 ст. 189 КК України , дослідивши матеріали кримінальної справи колегія вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Висновок суду про винність засуджених у скоєнні інкримінованого злочину ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах: як поясненнях потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, висновку судово-медичної експертизи , так і на показаннях самих засуджених , до яких суд вірно критично віднісся в частині заперечення : знаходження в стані алкогольного сп'яніння , а також вчинення надривів слизової оболонки прямої кишки , оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.
Так, твердження захисту та засуджених про те, що під час скоєння злочину останні були тверезі спростовуються як поясненнями самих засуджених , які вони давали з участю захисників , і з яких слідує , що перед скоєнням злочину вони розпили три пляшки горілки , яку купили за зароблені гроші в той день./ а.с. 47, 53,36 /. Причини зміни показів з цього приводу в судовому засіданні засуджені пояснити не змогли, промовчавши з цього приводу в апеляційній інстанції.
Посилання в апеляції на необхідність перекваліфікації дій засуджених на ч.3 ст.355 КК України є безпідставними , такими що не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи , з яких слідує , що ніхто засуджених не уповноважував забирати будь-які борги, в тому числі із застосуванням сили. Про це свідчать і їх твердження про те, що вони не знали скільки грошей потерпілий винен у магазин . Крім того , в судовому засіданні як засуджені так і їх захисник погодилися з кваліфікацією їх дій за ч.3 ст. 189 КК України.
Твердження захисників та засуджених в апеляційній інстанції про те, що доказів того, що вони при допомозі дерев»яного кілка спричинили надрив слизової оболонки прямої кишки спростовується як показаннями засуджених, даними під час досудового слідства з участю захисників , поясненнями потерпілого , висновком судово-медичної експертизи. При цьому колегія враховує, що пояснити зміну своїх показань в судовому засіданні з цього приводу в апеляційній інстанції не змогли .
Виходячи із вищенаведеного , колегія вважає , що суд вірно кваліфікував дії засуджених за ч.3 ст. 189 КК України.
Міра покарання усім засудженим призначена у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України із врахуванням ступіня тяжкості вчиненого злочину , осіб винних та обставин , що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі усіх пом'якшуючих обставин , на які посилаються апелянти і є ' мінімальною , передбаченою санкцією статті 189 ч.3 КК України стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та близькою до мінімальної стосовно ОСОБА_4
В зв'язку із вищенаведеним колегія не знаходить підстав для задоволення апеляцій.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України , колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення , а вирок Кременецького районного суду від 15 грудня 2006 року стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 без змін.