АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-245/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія із права Горячківська Л.В.
власності Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Качан О.В., Корнієнко Н.В.
при секретарі Авласова М.Л.
з участю відповідача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, -
встановила:
ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та вселення в будинок, посилаючись на те, що він перебуває з відповідачкою в шлюбі з 1979 року. Шлюб між ними розірвано 13 квітня 2005 року. На праві спільної сумісної власності у нього з відповідачкою є житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1.Відповідачка порушує його право власності і перешкоджає користуватись житловим будинком, а тому він вимушений тимчасово проживати у своїх знайомих в АДРЕСА_2. Просив суд вселити його в будинок АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати йому в користуванні житловим будинком.
ОСОБА_1 звернулась з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2. про втрату права на житло, вказуючи, що будинок по АДРЕСА_1 являється її особистою власністю, так як придбаний нею ще до вступу в шлюб. Позивач поселився в даний будинок вже тоді, коли вони вступили в шлюб, права власності на даний будинок не набув. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2. пішов проживати до іншої жінки, з якою і проживає з 2002 року за іншою адресою. Просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в частині жилого будинку АДРЕСА_1, як не проживаючого без поважних причин більше шести місяців.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року в прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено.
Рішенням Уманського міськрайонного суду від 06 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2. у користуванні жилим будинком АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Уманського міськрайонного суду від 06 грудня 2006 року скасувати, вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_2. відмовити в позові.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2. перебували в шлюбі з 1979 року по 2005 рік та проживали разом в будинку по АДРЕСА_1. ОСОБА_2. був зареєстрований та проживав по даному адресу в якості члена сім'ї. Також в поточний час в суді вирішується питання про розподіл спільного майна подружжя , в тому числі і визнання за ОСОБА_2. права власності на частину в будинку по АДРЕСА_1, який за доводами ОСОБА_2. був суттєво покращений в період подружнього життя. Так як ОСОБА_1 після розірвання шлюбу поміняла замок в вхідних дверях в будинок, то він вимушений був проживати в господарських спорудах, а в поточний час поставив питання про вселення його в будинок.
Тому встановивши, що ОСОБА_2. не міг проживати в будинку по поважним причинам, так як ОСОБА_1 перешкоджає йому користуватись житловим будинком, замінивши замок в вхідних дверях будинку, чим фактично позбавила права на житло, суд першої інстанції постановив судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам. Вірно встановивши факти та відповідні їм правовідносини, встановивши наявність порушеного права, за захистом якого спрямоване звернення ОСОБА_2. до суду, постановивши судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції постановив правильне рішення, яким зобов'язав ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2. в користуванні жилим будинком АДРЕСА_1.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при постановленні рішення порушив нормами матеріального і процесуального права є безпідставними, так як апелянт в своїй скарзі не вказує які ж конкретні норми матеріального чи процесуального права порушені судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду від 14 грудня 2006 року, - відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду від 14 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.