Справа №2-2616/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

В складі: головуючого судді Бужак Н.П.

При секретарі Очалюк М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою, мотивуючи тим, що їх сім»я розпалась із-за відсутності взаєморозуміння та не можливості знайти спільної мови один з одним.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просив їх задовольнити.

Відповідач на розірвання шлюбу згодна, пояснивши, що причиною розпаду сім»ї є те, що чоловіка сім»я ніколи не цікавила. Протягом 2 років він тричі звертався до суду з позовами про розірвання шлюбу. Вона зрозуміла, що зберегти сім»ю не можливо, а тому згодна на розлучення.

Представник відповідачки підтримала пояснення відповідачки, пояснивши, що шлюб існує формально, а том у його необхідно розірвати.

Заслухавши сторони, провіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони вступили в зареєстрований шлюб в 1994 році. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Причиною розпаду сім»ї сторін, стало те, що подружжя не можуть знайти спільної мови у всіх питаннях сімейного життя, що фактично призвело до відчуження та небажання зберігати даний шлюб.

З літа 2008 року сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх і сімейних відносин. Спорів матеріального характеру сторони не заявили. За обоюдною згодою подружжя дитина залишається мешкати з матір»ю. Матеріальну допомогу на утримання дитини, як зазначила відповідачка, позивач надає періодично в невеликому розмірі..

За таких обставин, суд вважає, що сім»я сторін розпалась остаточно, підстав для примирення подружжя не встановлено, а тому шлюб підлягає розірванню.

Судові витрати, суд вважає за необхідне покласти на позивача.

Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 10, 59, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29.10.1994 року в відділі реєстрації актів громадянського стану Радянської районної держадміністрації міста Києва за актовим записом № 506 розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави мито в розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання заяви апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.