Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 469/221/18

провадження № 61-17062св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2019 року в складі судді Гапоненко Н. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»(далі - ТОВ «ФК «Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 14 березня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту

№ 11314655000 про надання кредиту у розмірі 129 000,00 грн, строком до

13 березня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,4 % річних.

На забезпечення виконання зобов`язань між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем укладено договір іпотеки, посвідчений 14 березня 2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А. В., зареєстрований в реєстрі за № 181.

Відповідно до вказаного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлова будівля їдальні загальною площею 160,8 кв. м, що належить відповідачу на праві приватної власності.

06 липня 2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» (далі - ТОВ «ФК «Фінактив») укладено договір факторингу № 81 та договір про відступлення прав вимоги

№ 1 за договорами іпотеки до договору факторингу від 06 липня 2017 року

№ 81, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф., зареєстрований за № 2258, відповідно до яких, право грошової вимоги за кредитним договором та право вимоги за договором іпотеки відступлено ТОВ «ФК «Фінактив».

06 липня 2017 року між ТОВ «ФК «Фінактив» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 81/1 та договір про відступлення прав вимоги № 1 за договорами іпотеки до договору факторингу від 06 липня 2017 року № 81/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., зареєстрований за № 663, відповідно до яких, право грошової вимоги за кредитним договором та право вимоги за договором іпотеки відступлено ТОВ «ФК «Позика».

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області

від 28 квітня 2009 року з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 28 квітня 2009 року у розмірі 124 922,45 грн, проте рішення суду не виконано.

Станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача складає 347 325,79 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 122 182,07 грн, заборгованість за процентами - 225 143,72 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором про надання споживчого кредиту від 14 березня 2008 року № 11314655000 у розмірі 347 325,79 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 14 березня 2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А. В., зареєстрованим в реєстрі за номером 181, шляхом надання позивачу права на продаж предмета іпотеки, а саме: нежитлову будівлю їдальні, загальною площею 160,8 кв. м, що належить відповідачу на праві приватної власності, будь-якій особі-покупцеві в порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а також стягнути з відповідача всі судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від

21 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 серпня 2019 року, в задоволенні позову ТОВ «ФК «Позика» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Позика» в дохід держави недоплачений судовий збір в сумі 3 447,88 грн.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що сторони договору дійшли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб, який зазначено позивачем у позовних вимогах, тому зазначений спосіб може бути застосований лише у позасудовому порядку.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ТОВ «ФК «Позика» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині розподілу судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено визначений ЦПК України порядок вирішення питань розподілу судових витрат та стягнення судового збору, застосовано положення Закону України «Про судовий збір», які не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах та невірно визначено базу нарахування судового збору.

Рішення судів оскаржуються в частині розподілу судових витрат, тому в іншій частині в касаційному порядку не переглядаються.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є звернення стягнення на предмет іпотеки на погашення заборгованості, що виникла на підставі кредитного договору від 14 березня 2008 року на загальну суму 347 325,79 грн.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до змісту частини другої статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному

з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом

у процесі розгляду справи.

За пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який відображає ціну заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення

є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).

Відповідно до підпункту 1 пункту першого статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії, ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 347325,79 х 1,5 % = 5 209,88 грн.

Ураховуючи сплачену заявником при зверненні до суду з позовом суму судового збору за платіжним дорученням від 23 лютого 2018 року № ВТ1706889 у розмірі 1 762,00 грн, сума недоплаченого судового збору за розгляд позовної заяви у цій справі становить 3 447,88 грн.

Установивши, що позивачем сплачено судовий збір не у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про стягнення судового збору в розмірі 3 447,88 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» залишити без задоволення.

Заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області

від 21 травня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від

19 серпня 2019 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» в дохід держави недоплаченого судового збору в сумі 3 447,88 грн залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат