Провадження № 1-кп/537/32/2020

Справа № 536/614/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі колегії суддів: головуючого судді - Хіневича В.І., суддів: Мурашової Н.В., Дядечко І.І., за участю секретаря судового засідання - Гавриш А.Ю., за участю прокурора - Ольховського Б.В, обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Коротченко О.П., захисника ОСОБА_2 - адвоката Кобзій Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в режимі відеоконференції з Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, кримінальне провадження № 12019170000000065 від 15.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з вищою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шемаха Азербайджан, громадянина України, вірменина, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність продовження раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави, ще на два місяці так, як останній закінчується 25.05.2020 року.

Прокурор вказав, що ризики такі, як переховування від суду, вплив на свідків, потерпілих та обвинуваченого, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, не відпали, а тому прохав продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ..

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Кобзій Б.І. вказав на недоведеність прокурором наявності вказаних ним ризиків та прохав змінити обраний запобіжний захід на більш м`який - цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти розгляду питання щодо міри запобіжного заходу відносного нього за відсутності інших його захисників, підтримав думку свого захисника Кобзій Б.І. про застосування до нього цілодобового домашнього арешту.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокати Вірабян Е.В., Вірабян Л.В., в судове засідання не з`явилися, направили клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку зайнятістю в інших процесах та запланованих відрядженнях.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Коротченко О.П., заперечували проти думки прокурора, підтримавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Кобзій Б.І., щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілі та представник потерпілих ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.07.2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави строком до 03.08.2019 року. Ухвалою колегії суддів Окрябрського районного суду м. Полтави від 01.08.2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а саме до 30 вересня 2019 року. Ухвалою Кюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.09.2019 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 17 листопада 2019 року до 24 години. Ухвалою Кюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.11.2019 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 09 січня 2020 року до 24 години. Ухвалою Кюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.12.2019 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 15.02.2020 року до 24 години. Ухвалою Кюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.02.2020 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 12.04.2020 року до 24 години. Ухвалою Кюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.03.2020 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 25.05.2020 року до 24 години.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Щодо доводів обвинуваченого та його захисника про відсутність вказаних ризиків, колегія суддів вважає необхідним зазначити, наступне. Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, обвинуваченого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, не має роботи, проживав за іншою адресою та переховувався від слідства, так, як 11.05.2019 року був оголошений в розшук і 11.05.2019 року ухвалою слідчого судді був наданий дозвіл на його затримання, в подальшому затриманий в порядку ст.. 208 КПК України, не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий та наразі обвинувачений у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення на території Дніпропетровської області, матеріальні збитки в особливо великих розмірах не відшкодовані, ще один учасник кримінального порушення не затриманий, що вказує на ризик продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілих та свідків для уникнення покарання, наявності ризику переховування від суду та перешкоджанню встановленню істини у справі, тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Доказів, які б вказали на зміну вказаних прокурором ризиків та медичних висновків щодо неможливості знаходження обвинуваченого під вартою, стороною захисту до суд не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими наявність зазначених прокурором підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ст. 177, ст. 178, ст. 197, ст. 199 КПК України, оскільки менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З огляду на наведене обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 315, 331, 371, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - а саме: з 14 травня 2020 року до 12 липня 2020 року до 24 години.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: В.І. Хіневич

Суддя: Н.В. Мурашова

Суддя: І.І. Дядечко

Повний текст ухвали складено та проголошено 25.05.2020 року о 09.10 год.