ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"10" серпня 2006 р. | Справа № 14/86-06-2569А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Павлова Н.Ю.
За участю представників сторін 18.07.2006р.
від позивача –не з’явився
від відповідача –Колесніченко Н.В.
За участю представників сторін 10.08.2006р.
від позивача –не з’явився
від відповідача - Колесніченко Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області
від 17.05.2006р.
у справі № 14/86-06-2569А
за позовом ПП фірми „Асоль”
до ДПІ у Київському р-ні м. Одеси
про скасування податкових повідомлень-рішень
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2006р., яка надіслана сторонам у справі 05.07.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. та призначена до розгляду на 18.07.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представнику відповідача у судовому засіданні роз’ясненні його процесуальні права та обов’язки.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
06.03.2006р. Приватне підприємство фірма „Асоль” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом в якому просило скасувати податкові повідомлення –рішення №0000992301/0, №0000982301/0 та №0000911700/0 від 28.02.2006р.
Постановою господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково, частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 28.02.2006р. №0000982301/0 по податку на прибуток у сумі 279416,10 грн. (основна сума на 187059,25 грн. та штрафні санкції на 92356,85 грн.); частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 28.02.2006р. №0000992301/0 по податку на додану вартість у сумі 10682,51 грн. (основна сума на 7121,67 грн. та штрафні санкції на 3560,84 грн.); частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 28.02.2006р. №0000911700/0 по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1950 грн. (основна сума на 650 грн. та штрафні санкції на 1300 грн.); в решті позову відмовлено.
ДПІ у Київському районі в поданій апеляційній скарзі просить Одеський апеляційний господарський суд постанову суду скасувати та у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, вислухавши пояснення представника відповідача та перевіривши правильність застосування судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
В період з 10.01.2006р. по 16.02.2006р. ДПА в Одеській області та ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена планова виїзна комплексна перевірка з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства фірми “Асоль” за період з 01.10.2004р. 30.09.2005р.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 22.02.2006р.№545/23-02/20937967/50.
На підставі наведеного акту перевірки ДПІ в Київському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення-рішення №0000992301/0, №0000982301/0 та №0000911700/0 від 28.02.2006р., згідно з якими підприємству встановлені суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 13381,5 грн. (основна сума - 8921 грн. та штрафні санкції –4460,5 грн.), по податку на прибуток у сумі 290828 грн. (основна сума - 194699,25 грн. та штрафні санкції –96128,95 грн.) та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2103,27 грн. (основна сума - 701,09 грн. та штрафні санкції –1402,18 грн.).
Прийняті податкові повідомлення –рішення стали підставою звернення підприємства з відповідним позовом, який було задоволено частково.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі, оскільки наявні у справі матеріали спростовують висновки контролюючого органу наведені в акті перевірки. Так, в акті перевірки встановлено з боку підприємства порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, а саме встановлено, що підприємством у 4 кварталі 2004р. віднесено до складу валових витрат суму 748237 грн., які не підтверджені відповідними документами податкового та бухгалтерського обліку. Між тим не включення вказаної суми декларацію з податку на прибуток за 4 квартал 2004р. підтверджується матеріалами справи, а саме первісними документами та розшифровкою валових витрат за 4 квартал 2004р., а відтак донарахування податку на прибуток у сумі 187059,25 грн. контролюючим органом здійснено помилково.
Відповідно до вимог п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. до складу валових витрат не відносяться будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено законодавством.
ППФ „Асоль” та ТОВ "Комфорт ЛВ” проведені розрахунки згідно актів виконаних робіт за квітень 2005р. на загальну суму 2158,32 грн. та за травень 2005р. на загальну суму 5833,50 грн. Але до актів не додано товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля, а тому встановлене порушення збоку контролюючого органу є цілком обґрунтованим.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновками наведеними в акті перевірки контролюючого органу стосовно необґрунтованого завищення підприємства амортизаційних відрахувань на загальну суму 21560 грн. за 4 кв.2004 р. у сумі 5700,54 грн., за 1 кв. 2005 р. у сумі 5484,00 грн., за 2 кв. 2005 р. у сумі 5283,00 грн. та 3 кв. 2005 р. у сумі 5093,00 грн., оскільки відповідно до вимог п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами та доповненнями) Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. Підприємством помилково збільшена сума амортизаційних відрахувань по основним фондам, а саме ППФ „Асоль” був придбаний 25.11.2002р цілісний майновий комплекс "Плодоконсервний" за адресою м. Миколаїв, вул.О.Вишні, 88, який не використовувався у господарської діяльності підприємства.
Що стосується встановленого порушення збоку контролюючого органу під час перевірки підприємства вимог п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” то судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що наявність такого порушення не знайшло свого підтвердження як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскільки відсутність такого порушення підтверджено наявній у справі податковою накладною № 06/01, яка відповідає вимогам чинного податкового законодавства, має всі необхідні реквізити, які вимагаються законодавством та яка була отримана підприємством від ПП „Будпроєкт” 31.01.2005р.
Судова колегія апеляційної інстанції між тим погоджується із висновками наведеними в акті перевірки стосовно необґрунтованого віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по транспортним послугам наданим підприємством ТОВ "Комфорт ЛВ" без наявності первинних документів порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” із змінами та доповненнями та не включення до складу податкового зобов’язання доход від надання послуг оренди трансформаторної підстанції в порушення вимог п.4.1.ст..4, п.п..7.3.1,п.7.3,ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Також судова колегія погоджується із висновком наведеним в оскаржуваному судовому рішенні стосовно помилковості встановленого з боку контролюючого органу порушення вимог п. п. "ж" п.1.3 ст.1, п.п.3.1.3 п.3.1. ст.3, п.п.4.2.6 п.4.2., ст.12, п.п.8.1.1 п.8.1. ст.8, п.п. "а" п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб ” № 889- ІУ від 22.05.2003р., із змінами та доповненнями, оскільки наявні у справі матеріали свідчать, що підприємство за цивільно правовою угодою був виплачений не доход фізичної особи, а сплачена вартість товару придбаного у суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, наведене свідчить що оскаржуване судове рішення прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 150, 160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 17.05.2006р. зі справи № 14/86-06-2569А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |