ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"10" серпня 2006 р. | Справа № 22/225-06-4487А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Павлова Н.Ю.
За участю представників сторін 18.07.2006р.
від позивача –Мінгальов В.О., Калініна В.А.
від відповідача –Дяченко О.В.
За участю представників сторін 10.08.2006р.
від позивача –Мінгальов В.О., Калініна В.А.
від відповідача –Дудка О.В.
розглянувши апеляційну скаргу
УПФУ в Малиновському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області
від 14.06.2006р.
у справі № 22/225-06-4487А
за позовом Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія”
до УПФУ в Малиновському районі м. Одеси
про визнання недійсним вимоги про сплату боргу №Ю-1729 від 03.03.2006р. та рішень від 29.03.2006р. №389, №390, №391 УПФУ в Малиновському районі м. Одеси
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2006р., яка надіслана сторонам у справі 05.07.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга УПФУ в Малиновському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 14.06.2006р. та призначена до розгляду на 18.07.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ст. 150 КАС України розгляд справи відкладався.
Відповідно до вимог ст.160 КАС України у судовому засіданні 10.08.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
15.05.2006р. КП СКБ „Молнія” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в якому просило визнати нечинною вимогу про сплату боргу № Ю -1729 від 03 березня 2006р, рішення від 29 березня 2006р. № 386 , №390, № 391, та зобов’язати начальника УПФУ вчинити певні дії.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14 червня 2006р. (суддя Торчинська Л.О.) позов Казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із рішенням суду, УПФУ в Малиновському районі м. Одеси звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального права що призвело до неправильних висновків по справі.
Позивач з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду таким що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засідання та перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:
29 березня 2006р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси були прийняті Рішення за №№ 389,390,391 про застосування штрафних санкцій у сумі 15458,41 грн., 7859,04 грн., 31081,52 грн. та вимогу № Ю -1729 від 3 березня 2006р. на суму 19558,24 грн.
Наведені санкції були застосовані до підприємства з тих підстав, що підприємство протягом липня –грудня 2005р. не перерахувало страхові внески до Пенсійного фонду України.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що Казенне підприємство „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія” створене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998р. № 387 є виконавцем Державного оборонного замовлення. Фінансування Державного оборонного замовлення проводиться за рахунок Державного бюджету України з державного казначейства. Відповідно до ст.ст. 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та ст. 7 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом ДКУ № 136 від 09.08.2004р. та реєстровано в Мінюсті України 30.08.2004р. за № 1068/9667 –здійснення платежів органами Державного казначейства за бюджетними зобов’язаннями проводиться лише у межах плану асигнувань.
З додатково витребуваних судом апеляційної інстанції документів вбачається, що причина заборгованості підприємства по заробітній платі у 2005 році сталась з причини несвоєчасного перерахування бюджетних коштів МО України КП СКБ "Молнія" у розмірі 5099,48 тис. грн.
Відповідно до листа Адміністративного управління міністерства оборони вих. № 252/1739 від 24.12.2005 року на адресу Секретаря Ради національної безпеки і оборони України заборгованість у розмірі 5099,48 тис. грн. перерахована Державним казначейством України 23 грудня 2005 року та зарахована на рахунок підприємства 23 грудня 2005 року о 21 годині 34 хвилини - після закінчення банківського дня - п'ятниця.
Виплата заробітної плати, нарахування та перерахування внесків до Пенсійного фонду наведені у Довідці нарахування та перерахування внесків до Пенсійного фонду за період з 01.07.2005 р. по 31.12.2005 р.
26 грудня 2005 року підприємством після зарахування бюджетних коштів проведено замовлення готівкових коштів у розмірі 350 тис. грн. для виплати заробітної плати за липень-листопад 2005 року.
26 грудня 2005 року підприємством перераховані пенсійні внески нараховані на заробітну плату за період з липня по жовтень 2005 року у розмірі 94,159 тис. грн. 01 копійка (31,8%) та 10,429 тис. грн. 26 копійок (1-5%) . 19 грудня 2005 року - перераховані пенсійні внески нараховані на заробітну плату за листопад 2005 року у розмірі 34,234 тис. грн. (31,8%) та 3,640 тис. грн. (1-5%) .
27 грудня 2005 року проведена виплата заробітної плати за липень-листопад 2005 року загальною сумою 350 тис. грн.
Таким чином, за період з липня по листопад 2005 року, нараховано пенсійних внесків загальною сумою 142,462 тис. грн. (в т. ч. 128,393 тис. грн. 65 копійок (31,8%) та 14,068 тис грн. (1-5%) та перераховано пенсійних внесків, за період з липня по листопад 2005 року, 19 та 26 грудня 2005 року загальною сумою 142,463 тис. грн. (в т. ч. 128,393 тис. грн. (31,8%) та 14,069 тис грн. (1-5%), а виплата заробітної плати за даний період проведена 27 грудня 2005 року.
28 грудня 2005 року проведена виплата заробітної плати за грудень 2005 року загальною сумою 298 тис. грн..
28 грудня 2005 року перераховано пенсійні внески за грудень 2006 року у розмірі 89,294тис. грн. (31,8%) та 9,111 тис. грн. (1-5%).
Таким чином, за період з липня по грудень 2005 року підприємством нараховано внесків загальною сумою 240,916 тис. грн. (в т. ч. 217,735 тис. грн. (31,8%) та 23,180 тис грн. (1-5%) та перераховано 19, 26, 28 грудня 2005 року 240,866 тис. грн. 58 копійок ( в т. ч. 217,685 тис. грн. (31,8%) та 23,181 тис грн. (1-5%), а виплата заробітної плати за період липень-грудунь 2005 року проведена 27 та 28 грудня 2005 року таким чином, перерахування пенсійних внесків проведено не пізніше дати виплати заробітної плати. Переплата внесків станом на 01.01.06р. складає 975,67 грн. (з урахуванням переплати на 01.10.2005 року 1025.22 грн.).
Відповідно до п. 1 ст. 17 ГК України –система оподаткування в Україні, податки та збори встановлюються виключно законами України.
01 січня 2004р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
З 21 жовтня 2004р. набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати” № 2103-ІV, відповідно до п.3 ст. І та п. 2 ст. ІІ якого, введено першочерговість виплати заробітної плати та введено мораторій на звернення стягнення на майно підприємств при заборгованості із заробітної плати. Згідно Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати” - Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Визнаючи недійсною вимогу про сплату боргу № Ю-1729 від 03 березня 2006р. та рішення № № 389,390,391 від 29 березня 2006р. судом першої інстанції цілком обґрунтовано зазначено, що відповідно до п.3 ст. І та п. 2 ст. ІІ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати” страхові внески сплачуються після виплати заробітної плати, таким чином якщо заробітна плата за липень - грудень 2005р. не виплачена, то термін сплати страхових внесків –не настав.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний одночасно з одержанням в установах банків коштів на оплату праці перерахувати збір на пенсійне страхування тобто, якщо заробітна плата не виплачена, то одноразово не міг бути перерахований і збір на пенсійне страхування.
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Між тим, задовольняючи позовні вимоги про зобов’язання начальника Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі вчинити певні дії судом першої інстанції не враховані вимоги Прикінцевих та перехідних положень КАС України, відповідно до п.6 яких встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. вирішується відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
За приписами ГПК України, господарський суд не розглядає справи за позовами до фізичних осіб які не займаються підприємницькою діяльністю.
З огляду на викладене оскаржуване судове рішення підлягає зміні а позов частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 157, 160, 162 ,168, 201, 205, 207КАС України, колегія суддів –
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 14 червня 2006р. зі справі № 22/225-06-4467А –змінити.
Провадження у справі в частині зобов’язання начальника Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси вчинити певні дії –закрити.
В решті судове рішення залишити без змін.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий, суддя | Жеков В.І. |
Судді | Картере В.І. |
Пироговський В.Т. |