ф

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року

Київ

справа №9901/536/19

адміністративне провадження №П/9901/536/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Желєзного І.В.,

суддів: Мороз Л.Л.,

Бучик А.Ю.,

Стрелець Т.Г.,

Шарапи В.М.

за участю секретаря судового засідання: Зейфман І.М.

представника позивача Тарасенка О.В.

представника відповідача Пантюхової Л.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Президента України

треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпека України,

про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 №82/2019 в частині введення в дію підпункту 1 пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних (санкцій) строком на три роки до ОСОБА_1 , включеної до Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування на внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 під номером 180

УСТАНОВИВ:

1. 08.10.2019 до Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Президента України (далі також - відповідач), за участю третіх осіб: Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, в якому позивач просила визнати протиправним та нечинним Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 №82/2019 в частині введення в дію підпункту 1 пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних (санкцій) строком на три роки до ОСОБА_1 , включеної до Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування на внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 під номером 180; зобов`язати відповідача протягом 30 днів з моменту ухвалення рішення у справі подати до суду звіт про його виконання; судові витрати покласти на відповідача.

2. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 визнано неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, залишено таку без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4. Позивач у позовній заяві в якості обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі Указу Президента України від 19.03.2019 №82/2019 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі також - Указ Президента України №82/2019) та Додатку №1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України під номером 180 ОСОБА_1 включено до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) у виді: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; запобігання виведенню капіталів за межі України; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом (зупинення фінансових операцій) строком на три роки. Причиною включення позивача у даний список зазначено те, що вона працювала секретарем Дільничої виборчої комісії №13 м. Алчевськ при проведенні «виборів» нелегітимними представниками окремих районів Луганської області, які назвали себе «Луганська народна республіка», 11.11.2018. Однак, як зазначає позивач, дана інформація не відповідає дійсності, оскільки 11.11.2018 вона не перебувала на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України території, що свідчить про неможливість її участі у роботі Дільничної комісії №13 м. Алчевськ. Вказує, що оскаржуваний указ в частині є безпідставним та не ґрунтується на положеннях національного законодавства України, оскільки у законний спосіб не доведено порушення позивачем національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, здійснення терористичної діяльності, порушення прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Позивача протиправно прирівняно до осіб, що вчинили злочин, та до неї застосовані заходи, які суттєво порушують її права та за своєю природою є подібними до покарань, передбачених Кримінальним кодексом України. Разом із тим, рішення (вироку) суду щодо того, що позивач вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4 та 258-5 Кримінального кодексу України, не було ухвалено. Враховуючи презумпцію невинуватості, встановлену статтею 62 Конституції України, позивач не є суб`єктом, який здійснює терористичну діяльність, та не може бути віднесена до жодної іншої категорії суб`єктів, до якої можуть бути застосовані персональні санкції.

5. 05.12.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки під час прийняття оскаржуваного Указу Президента України дотримано процедуру, встановлену чинним законодавством. Позивачем не доведено протиправності оскаржуваного Указу Президента України та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви. Водночас відповідач довів, що під час видання оскаржуваного Указу діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

6. Також 19.05.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, в обґрунтування якого посилається на те, що 14.05.2019 Указом Президента України №184/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з підпунктом 1 пункту 5 якого у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019, уведеного в дію Указом Президента України від 19.03.2019 №82, виключено позицію 180, згідно з якою до позивача було застосовано санкції, що є предметом оскарження у цій справі, а відтак відбулось повне відновлення прав та інтересів позивача шляхом усунення обмежень прав позивача.

7. Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо закриття провадження у справі та зазначив, що попри виправлення оскаржуваних порушень безпосередньо суб`єктом владних повноважень, повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України протиправним.

8. Представник відповідача заявлене нею клопотання про закриття провадження у справі підтримала у повному обсязі та зазначила, що зміст позовних вимог, заявлених позивачем, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України протиправним після виправлення оскаржуваних порушень безпосередньо суб`єктом владних повноважень.

9. Вирішуючи клопотання про закриття провадженні у справі, колегія суддів виходить з наступного.

10. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Згідно з приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

12. За змістом частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, зокрема, актів, дій чи бездіяльності Президента України.

13. Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України.

14. Частиною першою статті 107 Конституції України передбачено, що Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

15. Згідно з положеннями частини сьомої цієї статті Президент України рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

16. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» передбачено, що функцією Ради національної безпеки і оборони України є, зокрема, внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.

17. Абзацом сьомим пункту 1 частини першої статті 4 даного Закону передбачено, що відповідно до функцій, визначених Конституцією України та цим Законом, Рада національної безпеки і оборони України розробляє та розглядає на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України, Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України належать до сфери національної безпеки і оборони, та подає пропозиції Президентові України, приймає рішення щодо заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України.

18. 12.09.2014 набрав чинності Закон України «Про санкції», частинами першою та другою статті 1 якого передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи. Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

19. Відповідно до частини першої та третьої статті 5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

20. Системний аналіз вказаних норм права дає змогу дійти висновку, що Президент України в межах наданих йому повноважень вводить в дію рішення Ради національної безпеки України та особисто не здійснює перевірку фактів та відомостей, що стали підставою для застосування санкцій до будь-кого із суб`єктів застосування санкцій.

21. Як видно зі змісту позовної заяви, спір у цій справі виник з приводу правомірності прийняття Указу Президента України в частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким до позивача застосовано обмежувальні заходи (санкції).

22. Так, зі змісту оскаржуваного Указу Президента України №82/2019 вбачається, що ним введено в дію Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до підпункту 1 пункту другого якого відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» Рада національної безпеки і оборони України вирішила застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1, позицією 180 якого передбачено застосування обмежувального заходу до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; запобігання виведенню капіталів за межі України; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом (зупинення фінансових операцій) строком на три роки.

23. Під час розгляду справи судом встановлено, що 14.05.2020 Указом Президента України №184/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2020 «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з підпунктом 1 пункту 5 якого у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 19.03.2019 №82, виключено позицію 180, згідно з якою до позивача було застосовано санкції, що є предметом оскарження у цій справі.

24. Даний указ набрав чинності з дня його опублікування, а саме 16.05.2020.

25. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

26. Як встановлено судом, внаслідок видання Указу Президента України від 14.05.№82/2019 застосовані до позивача санкції скасовано, тобто оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень, а відтак усунуто відповідні обмеження прав позивача, що виникли внаслідок застосування до неї санкцій.

27. Одночасно колегія суддів зауважує, що зміст позовних вимог, заявлених позивачем, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України протиправним після виправлення оскаржуваних порушень безпосередньо суб`єктом владних повноважень, а тому заява про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

28. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.04.2019 у справі №9901/774/18 та від 13.06.2019 у справі №9901/759/18.

Керуючись статтями 238, 241-246, 256, 266, 295 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача задовольнити.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 №82/2019 в частині введення в дію підпункту 1 пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних (санкцій) строком на три роки до ОСОБА_1 , включеної до Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2019 під номером 180 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 25.05.2020.

Головуючий суддя І.В. Желєзний

Судді: Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа