УХВАЛА

26 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 5008/579/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Ткач І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Стандарт»

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

(головуючий - Данко Л.С., судді - Зварич О.В., Хабіб М.І.)

від 30.07.2018,

за заявою ОСОБА_1 ,

про заміну сторони у виконавчому провадженні,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно - транспортна компанія «Сіко»,

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород»,

про стягнення 7 739 093,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2016 до місцевого господарського суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі, яку обґрунтовувала укладенням між стягувачем ТОВ «КУА «Ізі Лайф» та ТОВ «Фактор Стандарт» договору відступлення права вимоги № 39/395 та в подальшому укладення між ТОВ «Фактор Стандарт» та ОСОБА_1 договору відступлення права вимоги № 30-16062016, за яким вона набула право вимоги за кредитним договором № 1/4-08 від 12.02.2008 разом із договорами про внесення змін до нього щодо повернення грошових коштів в розмірі 6 679 953,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 заяву ОСОБА_1 від 03.08.2016 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №5008/579/2012 задоволено. Замінено особу стягувача ТОВ «КУА «Ізі Лайф» у виконавчому провадженні №50314743 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2013 у справі № 5008/579/2012 на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі № 5008/579/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 03.08.2016.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2018 касаційні скарги ОСОБА_1 , ТОВ «КУА «Ізі Лайф» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 липня 2018 року у справі за № 5008/579/2012 - без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, 24.04.2020 ТОВ «Фактор Стандарт» звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №5008/579/2012, вказану постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 залишити в силі.

В обґрунтування пропуску встановленого законом строку для подання касаційної скарги ТОВ «Фактор Стандарт» зазначає, що копію постанови суду апеляційної інстанції скаржник отримав 23.04.2020, що підтверджується підписом в матеріалах справи про отримання копії постанови. Скаржник вказує, що не був залучений до участі в справі, не повідомлявся про її розгляд, копія оскаржуваної постанови на його адресу надіслана не була.

19.05.2020 до Касаційного господарського суду надійшли заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження. В обґрунтування поданих заперечень відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення, яке відповідає сформованій практиці Верховного Суду щодо незаконності відступлення права вимоги за кредитним договором фізичній особі без статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Вказує, що доводи, які наводить скаржник у його скарзі, вже були розглянуті Касаційним господарським судом при розгляді касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ «КУА «Ізі Лайф» відповідно до висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати від 11.09.2018 у справі №909/968/16. Відповідач стверджує, що в матеріалах справи наявні докази відправлення касаційних скарг та інших процесуальних документів судів на адресу ТОВ «Фактор Стандарт», а отже скаржник мав змогу отримати інформацію про результати їх розгляду.

Касаційний господарський суд, розглянувши подану касаційну скаргу та заперечення відповідача проти відкриття касаційного провадження, вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

В свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була ухвалена 30.07.2018, повний текст постанови складений 06.08.2018.

Проте, касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №5008/579/2012 подано ТОВ «Фактор Стандарт» лише 24.04.2020, тобто після спливу одного року восьми місяців та 18 днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2017 була надіслана учасникам справи та скаржнику 07.08.2018, що підтверджується відбитком печатки Львівського апеляційного господарського суду на зворотній стороні останньої сторінки повного тексту постанови. Зазначене спростовує доводи скаржника, що копія оскаржуваної постанови апеляційної інстанції не була надіслана на його адресу.

Щодо тверджень ТОВ «Фактор Стандарт», що він не був залучений до участі в справі, то вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2016 у справі №5008/579/2012, зокрема, розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено на 25.08.2016, залучено до участі у розгляді заяви ТОВ «Фактор Стандарт». Копія вказаної ухвали була надіслана на юридичну адресу ТОВ «Фактор Стандарт», вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відомості про яку містяться в матеріалах справи (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10) та отримана ним 15.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 74). Вказана обставина спростовує доводи скаржника, що він не був повідомлений про розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №5008/579/2012.

Крім того, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 про призначення розгляду апеляційної скарги ТОВ «Експедиційно - транспортна компанія «Сіко» була надіслана на адресу ТОВ «Фактор Стандарт» та отримана ним 27.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 95). Апеляційна скарга ТОВ «Експедиційно - транспортна компанія «Сіко» також була надіслана на адресу скаржника (т. 1, а.с.111).

Необхідно зазначити, що на юридичну адресу ТОВ «Фактор Стандарт» були надіслані і інші процесуальні документи судів, які були ним отримані, а саме: ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 про зупинення провадження у цій справі до розгляду цивільної справи; ухвала Верховного Суду від 23.03.2018 про призначення до розгляду касаційної скарги відповідача на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана скаржником 30.03.2018 (т.2, а.с.128); постанова Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №5008/579/2012, яка отримана ТОВ «Фактор Стандарт» 11.05.2018 (т.2, а.с. 145).

Також скаржнику надсилалася позивачем копія його касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи (т.3, а.с.7).

Крім того, ухвала Верховного суду від 16.10.2018 про відкриття касаційного провадження та призначення до розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №5008/579/2012 і постанова Верховного Суду від 15.11.2018, яка прийнята за наслідками перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду від 30.07.2018 та якою вказана постанова залишена без змін, також надсилалися судом на адресу скаржника, що підтверджується відбитком печатки Верховного Суду на зворотній стороні останньої сторінки повного тексту постанови та ухвали.

Отже, доводи скаржника, що він не був повідомлений про розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі №5008/579/2012 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження вна-слідок виникнення непереборної сили.

З огляду на викладене, ТОВ «Фактор Стандарт» не є особою, не залученою до участі у справі, що підтверджується ухвалою місцевого господарського суду від 08.08.2016, не є особою не повідомленою про розгляд справи, а доводи, наведені ним у його касаційній скарзі не можуть вважатися обставинами непереборної сили.

Враховуючи те, що касаційна скарга була подана поза межами присічного строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, а також те, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними для поновлення пропущеного скаржником строку на подання касаційної скарги, суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фактор Стандарт» в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №5008/579/2012.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №5008/579/2012 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Стандарт» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Стандарт» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 у справі №5008/579/2012 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І.Ткач