УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року     м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Якути О.І.

Суддів:  Міхасішина І.В., Копаничук С.Г.

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України, товариства сприяння обороні України, СПД ОСОБА_3 про стягнення витрат та збитків за здійснення ремонту приміщення та стягнення моральної шкоди та апеляційну скаргу представника відповідача - Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України - Федчук Т.М. на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2008 року у вищезазначеній справі, -

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

22 липня 2008 року представник відповідача Вінницької обласної організації ТСОУ - Федчук Т.М. подала заяву про ухвалення додаткового рішення , посилаючись на те, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат та просила стягнути з позивача на користь Вінницької ТСОУ 6000 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу.

Справа №22-1999/2008     Головуючий в суді 1-ої інстанції Голота Л.О.

Категорія 57     Доповідач Якута О.І.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2008 року заяву Федчук Т.М. задоволено частково. Ухвалено судові витрати, понесені у справі за даним позовом залишити за сторонами.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду від 31 липня 2008 року скасувати та ухвалити нове додаткове рішення, яким заявлені вимоги задоволити.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що дані скарги підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 23 червня 2001 року адміністративна будівля по вул.  Визволення, 2 в м. Вінниці зареєстрована за товариством сприяння обороні України на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю від 06 серпня 1999 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 29 липня 1999 року № 952.

10 липня 2002 року між Вінницькою обласною організацією ТСОУ та приватним підприємцем ОСОБА_6 був укладений договір оренди приміщення площею 73 кв.м., яке розташоване в цокольному поверсі будинку №2 по вул.  Визволення, 2 в м. Вінниці, який 25 грудня 2002 року відповідно до рішення Бюро обласної організації товариства сприяння обороні України №10 від 20 грудня 2002 року був переукладений за згодою сторін та укладено новий договір оренди на той же об'єкт (нежитлові приміщення загальною площею 73 кв.м. в будинку №2 по вул.  Визволення в м. Вінниці) строком дії з 01 січня 2003 року по 01 червня 2004 року.

18 вересня 2002 року між Вінницькою обласною організацією ТСОУ, в особі голови ОК ТСОУ полковником ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір оренди, відповідно до якого Вінницька обласна організація товариства сприяння обороні України передала, а ОСОБА_3 прийняв у тимчасове володіння приміщення площею 73 кв.м., яке розташоване в цокольному поверсі будинку №2 по вул.  Визволення в м. Вінниці.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року, залишеною без зміни постановою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2006 року, встановлено, що ОСОБА_3 без належних правових підстав займав приміщення площею 73 кв.м. , які розташовані в цокольному поверсі будинку №2 по вул.  Визволення в м. Вінниці Цією ж постановою зобов'язано останнього усунути перешкоди в користуванні спірними нежитловими приміщеннями.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в судовому засіданні не доведено належними доказами у чому полягає порушення його прав та протиправність дій саме з боку відповідача - товариства сприяння обороні України.

Проте, таке рішення суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір,   суд не звернув увагу на те, що на спірне приміщення 10 липня 2002 року було укладено договір оренди нежилого приміщення з

ОСОБА_6, який потім було переукладено 25 грудня 2002 року. Тому суду необхідно було обговорити питання про притягнення ОСОБА_6 до участі в справі як сторони, оскільки його права вирішуються цим позовом, в зв'язку з тим, що в постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2006 року вказано, що на момент укладення договору оренди з ОСОБА_3 був чинний договір оренди з ОСОБА_6 (а.с. 14 т.2).

Позивач заявляв клопотання про допит його як свідка. Суд же відмовив йому в задоволенні цього клопотання, хоча його покази мають важливе значення для вирішення спору.

Крім того, суд неповно з'ясував позовні вимоги та якими нормами слід керуватися при вирішенні даного спору.

Судом не враховано і те, що протягом періоду з 18 вересня 2002 року до 25 квітня 2006 року ОСОБА_3 користувався спірним приміщенням і оплачував орендну плату. По закінченню цього терміну, відповідач - Вінницька обласна організація ТСОУ повернув останньому ці кошти, однак пред'явив позов про їх стягнення і рішенням господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2006 року з ОСОБА_3 на користь Вінницької обласної організації ТСОУ стягнуто 20109, 76 грн. орендної плати.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Оскільки скасовано основне рішення суду, то підлягає до скасування і додаткове рішення в даній справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні України - Федчук Т.М. задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10 липня 2008 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим складом.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.

Ухвала в частині скасування додаткового рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 липня 2008 року оскарженню не підлягає.