Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 347/436/18

провадження № 61-43666св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня

2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В., Томин О.О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О. М. та скасувати постанову від 21 лютого 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 55848034.

Позов мотивовано тим, що постановою головного державного виконавця

від 21 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа (дубліката) № 2-2279/10, виданого 30 серпня 2016 року Косівським районним судом про стягнення з нього в солідарному порядку

на користь публічного акціонерного банку «УкрСиббанк» (далі -

ПАТ «УкрСиббанк») 1 904 056 грн 35 коп. заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту, 1 820 грн судових витрат. На його думку, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження, оскільки ПАТ «УкрСиббанк» пред`явило виконавчий лист до виконання з пропуском встановленого законом строку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області

від 15 травня 2018 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. Скасовано постанову від 21 лютого 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 55848034 у справі за позовом

ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відкриття виконавчого провадження відбулося після закінчення строків пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня

2018 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня

2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О. М. відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заява

ПАТ «УкрСиббанк» про прийняття до виконання згаданого виконавчого листа, з урахуванням наведених у постанові обставин (видачі виконавчого листа та дубліката виконавчого листа, поновлення строків його пред`явлення, дії в часі спеціального закону щодо строків пред`явлення виконавчого документа до виконання), вважається такою, що подана у передбачений законом трьохрічний строк, а тому державний виконавець обґрунтовано відкрив виконавче провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавче провадження відкрите на виконання неіснуючого виконавчого документа, а саме - виконавчого листа від 30 серпня 2016 року. Крім того виконавче провадження відкрито після закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Косівського районного суду від 23 листопада 2010 року стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк»

1 904 056 грн 36 коп. заборгованості за договорами споживчого кредиту та

1 820 грн судових витрат.

На підставі цього рішення 04 лютого 2011 року видано виконавчий лист, а постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції від 18 березня 2011 року відкрито виконавче провадження № 25234993.

В подальшому 07 травня 2013 року, у зв`язку з відсутністю авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій виконавчий документ було повернуто стягувачу.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області

від 22 березня 2016 року задоволено подання начальника відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції та видано дублікат виконавчого листа у вищевказаній цивільній справі

№ 2-2279/10. Датою його видачі зазначено 30 серпня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 лютого

2017 року ПАТ «УкрСиббанк» поновлено строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа (дубліката) № 2-2279/10, виданого Косівським районним судом Івано-Франківської області від 04 лютого

2011 року.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області

від 25 травня 2017 виправлено помилку, допущену при оформленні та видачі дубліката виконавчого листа та вказано, що такий виданий 04 лютого

2011 року, рішення набрало законної сили 20 січня 2011 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 20 січня 2014 року.

ОСОБА_1 вказану ухвалу не оскаржував.

Постановою головного державного виконавця Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О. М. від 21 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа (дубліката) №2-2279/10, виданого 30 серпня 2016 року Косівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» 1 904 056 грн 35 коп. заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту та 1 820 грн судових витрат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

В силу статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до частини п'ятої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV у редакції, що діяла на момент повернення виконавчого листа, повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених

статтею 22 цього Закону.

Пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становив один рік.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04 листопада 2010 року N 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.

За змістом статті 21 Закону України «Про виконавче провадження»

№ 606-ХІV, у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішення суду законної сили.

З аналізу цих статей вбачається, що повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах трирічного строку, який після переривання встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».

Судом встановлено, що у виконавчому листі зазначено дату набрання рішенням суду законної сили 20 січня 2011 року. В подальшому ж апеляційним судом ОСОБА_1 було поновлено строк апеляційного оскарження ухваленого в справі рішення. Таке залишено без зміни, виконавчий лист не відкликався.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що повторна заява ПАТ «УкрСиббанк» про прийняття до виконання згаданого виконавчого листа, з урахуванням наведених обставин (видачі виконавчого листа та дубліката виконавчого листа, поновлення строків його пред`явлення, дії в часі спеціального закону щодо строків пред`явлення виконавчого документа до виконання), вважається такою, що подана у передбачений законом трьохрічний строк, а тому державний виконавець обґрунтовано відкрив виконавче провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович