Справа №639/4467/18

Провадження №6/639/52/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря - Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника у цивільній справі №639/4467/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло подання приватного виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. про примусове проникнення до житла по вищезазначеній цивільній справі, в якому він просив суд з метою не допущення порушень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» надати йому дозвіл для примусового проникнення до житла боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме до житла боржника, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна належного боржнику, для реального виконання виконавчого листа № 639/4467/18 виданого 03.02.2020 року Жовтневим районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 22.06.2018 р. суму боргу - 150000 грн., за договором позики від 23.07.2018 р. суму боргу 20000 доларів США, що еквівалентно 558363,24 грн., а також понесені витрати - 7740 грн. 68 коп., а всього 716103 (сімсот шістнадцять тисяч сто три ) грн. 92 коп.

В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на те, що на виконанні Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває виконавче провадження № 61537475 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 737242,74 грн. з примусового виконання виконавчого листа № 639/4467/18 виданий 03.02.2020 року Жовтневим районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 22.06.2018 р. суму боргу - 150000 грн., за договором позики від 23.07.2018 р. суму боргу 20000 доларів США, що еквівалентно 558363,24 грн., а також понесені витрати - 7740 грн. 68 коп., а всього 716103 (сімсот шістнадцять тисяч сто три ) грн. 92 коп. (АСВП № 61537475 постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2020 р.).

Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення боржник особисто отримав 14.03.2020 року.

На вимогу приватного виконавця, протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження, в порушення п. З ч. 5 ст. 19 до ЗУ "Про виконавче провадження", боржником декларацію про доходи та майно не надано.

За відомостями Державної фіскальної служби України, на ім`я боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах.

Відповідно до відповіді МВС України, на ім`я боржника відсутні зареєстровані транспортні засоби.

Згідно інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ім`я боржника наявне право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Департаменту реєстрації Харківської міської ради боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Обов`язок виконавця попередити боржника про дату та час виїзду виконавця для проведення виконавчих на адресу боржника приписами Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкцію з організації примусового виконання рішень не передбачено.

На вимогу виконавця від 03.04.2020 року за вих. № 2553 з`явитися 27.04.2020 року до офісу приватного виконавця для з`ясування дати та часу проведення виконавчих дій боржник направив на електронну пошту виконавця заяву про перенесення зустрічі на 12.05.2020 року в зв`язку з продовженням карантину.

12.05.2020 року боржник до виконавця не з`явився, на телефонний дзвінок виконавця на телефон боржника, номер НОМЕР_1 не відповів, про що виконавцем складено відповідний акт.

15.05.2020 року боржник не надав виконавцю допуск до житлового приміщення, для проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , про що 15.05.2020 року складено відповідний акт приватного виконавця, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження.

У зв`язку з викладеним, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. вимушений звернутися до суду з вказаним поданням для належного виконання рішення суду.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В., в судове засідання не з`явився, в своєму поданні просив суд розглянути справу у його відсутність.

Враховуючи те, що у відповідності до ст. 439 ЦПК України подання підлягає негайномурозгляду, суд вважає за можливе розглянути вказане подання за відсутності приватноговиконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 травня 2020 року прийнято подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла у цивільній справі №639/4467/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в провадження судді Рубіжного С.О. Призначено до розгляду в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 22.06.2018 р. суму боргу-150000 грн., за договором позики від 23.07.2018 р. суму боргу 20000 доларів США, що еквівалентно 558363,24 грн., а також понесені витрати 7740 грн. 68 коп., а всього 716103 ( сімсот шістнадцять тисяч сто три) грн.92 коп. (а.с. 64-67).

12.02.2020 року ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист по вищезазначеній цивільні справі. (а.с.73)

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває виконавче провадження на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 737242,74 грн. з примусового виконання виконавчого листа № 639/4467/18 виданий 03.02.2020 року Жовтневим районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики від 22.06.2018 р. суму боргу - 150000 грн., за договором позики від 23.07.2018 р. суму боргу 20000 доларів США, що еквівалентно 558363,24 грн., а також понесені витрати - 7740 грн. 68 коп., а всього 716103 (сімсот шістнадцять тисяч сто три ) грн. 92 коп. (а.с. 105).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. від 12.03.2020 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (ВП №61537475). (а.с.107)

Копія вказаної постанови була направлена боржнику за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.106)

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищезазначена постанова було вручена 14.03.2020 року, та зазначено що вручено особисто «мама ОСОБА_1 » (а.с. 108)

За відомостями Державної фіскальної служби України, на ім`я боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки в банківських установах.(а.с.109)

Відповідно до відповіді МВС України, на ім`я боржника відсутні зареєстровані транспортні засоби. (а.с. 110)

Згідно інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на ім`я боржника наявне право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , де йому належить ѕ частки на праві спільної сумісної власності.(а.с. 111)

Згідно відповіді Департаменту реєстрації Харківської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку і надсилалися всі документи виконавчого провадження боржнику ОСОБА_2 (а.с.113)

03 квітня 2020 року на адресу боржника приватним виконавцем було направлено вимогу про явку 27.04.2020 року до приватного виконавця. (а.с.115,116)

На вимогу виконавця від 03.04.2020 року за вих. №2553 з`явитися 27.04.2020 року до офісу приватного виконавця для з`ясування дати та часу проведення виконавчих дій, боржник направив на електрону пошту виконавця заяву про перенесення зустрічі на 12.05.2020 року у зв`язку з продовженням карантину. (а.с.117)

12.05.2020 боржник до виконавця не з`явився, на телефонний дзвінок за номером НОМЕР_1 не відповів, про що приватним виконавцем складено відповідний акт. (а.с118)

Також, боржник не надав виконавцю допуск до житлового приміщення, для проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , про що15.05.2020 року складено відповідний акт приватного виконавця, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження. (а.с. 119)

Так, державний виконавець, у порядку, визначеному законом, звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, оскільки враховуючи значимість суми боргу, та той факт, що рішення до теперішнього часу не виконано, і боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, єдиним можливим засобом виконання рішень судів є примусове проникнення до приміщення боржника для опису майна з метою подальшої його реалізації в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1, п.п. 4, 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Згідно зі ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, подання містить фактичні дані щодо вчинених приватним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документу, однак не містять доказів того, що боржник дійсно ухиляється від виконання свого обов`язку.

Приватним виконавцем на час розгляду подання не представлена будь-яка інформація стосовно перетину державного кордону України боржником ОСОБА_2 , що могло б свідчити про ухилення останнього від виконання зобов`язань шляхом виїзду за кордон.

Крім того, в матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , та його обов`язок допустити виконавця для проведення виконавчих дій. З акту про не допуск до житлового приміщення від 15.05.2020 не вбачається, що з боржником було проведено бесіду, та що він не надав допуск виконавцю до квартири. Також не надано суду і доказів про знаходження за вказаною адресою коштів або майна саме боржника.

Як зазначено вище за адресою житла боржника, також, зареєстровані і інші з ним особи, які є співвласниками житла, а тому суд вважає, що задоволення подання про примусове проникнення до житла боржника, про яке йдеться у поданні, призведе до порушення закріпленого статтями 47, 48 Конституції України конституційного права на житло інших громадян, які не є боржниками у даному виконавчому провадженні, однак мають зареєстроване місце проживання за вказаною адресою.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 76-82, 89, 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, ст. 311 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 18, 25, 31, 82, 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла боржника у цивільній справі №639/4467/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судучерез Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом

п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу, на час діїкарантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню

коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного

оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 22.05.2020 року.

Суддя С.О. Рубіжний