Справа № 2-А-854/2009/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2009р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, покладення зобов'язання перерахування грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги одинокій матері, стягнення недоплаченої суми допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що13.05.08р. вона народила дитину та отримує допомогу по догляду за нею до досягнення трирічного віку. Вважає, що допомога їй виплачується у розмірі, який не відповідає Закону України „Про держану допомогу сім'ям з дітьми". Просила зобов'язати відповідача призначити їй допомогу у розмірі різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців за період з липня 2008р. до закінчення терміну виплати, стягнути недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною у розмірі 1974грн. 05коп. Крім того, позивач зазначила, що вона є матір'ю - одиначкою та отримує допомогу як мати - одиначка. Розмір допомоги не відповідає розміру, визначеному Законом України „Про держану допомогу сім'ям з дітьми", оскільки має складати 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Просила стягнути недоотриману суму допомоги матері - одиначці у сумі 988грн. 60коп. 3а період з 01.06.08 по лютий 2009р. включно.
Відповідачем позов не визнано. Надано письмові заперечення, у яких зазначено, що позивачеві у справі дійсно було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років, як застрахованій особі, у розмірі, передбаченому Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Відшкодування витрат на виплату допомоги здійснюється за рахунок коштів Держбюджету. УПСЗН діє у межах кошторису витрат на відповідний рік і не має права використовувати кошти Держбюджету не за призначенням.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за своєї відсутності.
Представник відповідача, що є суб'єктом владних повноважень, у судове засідання не з'явився.
На підставі досліджених доказів, суд вважає доведеними наступні обставини у справі: Позивач у справі є громадянкою України, і має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, що підтверджується ксерокопією паспорта на ім'я позивача у справі (ар.с. 6), ксерокопією свідоцтва про народження дитини (ар. с. 5). Ксерокопією відповіді УПСЗН на звернення до нього позивача у справі підтверджено, що позивачеві у справі відповідачем у справі виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення трьох років у розмірі та на підставах, про які позивач зазначає за текстом позовної заяви (ар.с. 8, 9). Розмір фактичних виплат та підстава для здійснених виплат як одинокій матері та як особі по догляду за дитиною до 3 років відповідачем не оспорюється і тому, на підставі ч.2 ст. 72 КАС України ці обставини судом вважаються такими, що не підлягають доказуванню.
Оцінюючи доводи позивача та відповідача з урахуванням доведених обставин у їх сукупності, суд виходить з того, що між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХП, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107, «Про Державний бюджет України на 2009рік» від 26.12.08р. № 835-УІ.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на який посилається позивач у справі, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до б років. Статтею 18-3 того ж Закону визначено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (Частина перша статті 18-3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2625-IV від 02.06.2005, N 3372-IV від 19.01.2006).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008р., внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009рік» визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про Держану допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначаються і здійснюються у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Визнання неконституційними законів України є виключною компетенцією Конституційного Суду України, а внесені Законами «Про Державний бюджет України на 2008рік», та «Про Державний бюджет України на 2009рік» зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності, що визнається і самою позивачкою, оскільки вона за текстом позовної заяви посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р., яким визнано неконституційними відповідні норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік".. Суд також бере до уваги, що згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Водночас Конституційний Суд України у пункті З мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час розв'язання спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Що стосується вимог позивача про призначення їй допомоги як матері - одиначці у розмірі, який вона вважає за належний, суд приймає до уваги, що з відповіді УПСЗН на її звернення з цього приводу (ар.с. 8) видно, що допомога призначена у розмірі, який визначено відповідно до документів, наданих отримувачем допомоги (позивачем у справі). Для того, щоб отримати допомогу у тому розмірі, про який просить позивач, вона мала б надати відповідачеві довідку про склад сім'ї, про доходи усіх членів сім'ї, декларацію про доходи та майновий стан. Позивач не надав суду доказів того, що відповідні документи нею надавалися, чи офіційних відомостей про середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перед отриманням права на допомогу. За наведених обставин суд вважає, що доводи позивача, про те, що розмір виплаченої йому допомоги не відповідає тому, який мав би бути виплаченим відповідно до діючого законодавства, не можна вважати слушними. Відповідач у справі діяв на підставі закону, у спосіб, визначений законом та у межах своїх повноважень.
Вимоги щодо зобов'язання покладення на відповідача у справі обов'язку призначити у подальшому виплати у розмірі відповідно до прожиткового мінімуму на дитину до 6 років у будь якому разі не підлягають задоволенню, оскільки ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Таким чином, за відсутності спору, тобто факту реального, а не очікуваного, порушення прав особи, що звернулася з позовом, підстав для ухвалення судового рішення немає. Крім того, не можна вважати, що у майбутньому правовідносини між сторонами у справі на законодавчому рівні будуть врегульовані таким же чином.
Керуючись ст..4, 17, 70, 71, 72, 87, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 162, 163 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХП, Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107, «Про Державний бюджет України на 2009рік» від 26.12.08р. № 835-УІ суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у позові до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, покладення зобов'язання перерахування грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та допомоги одинокій матері, стягнення недоплаченої суми допомоги відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги безпосередньо протягом двадцяти днів потому.