Справа № 196/375/20

№ провадження 3/196/433/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020                                                         смт. Царичанка

       Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М., при підготовці до розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , електрик на заводі сільгоспмашин,

за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

       До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшов адмінматеріал у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, а саме за те, що він 02 березня 2020 року, близько 19.00 год., за місцем проживання, АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою та образливими словами на адресу гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру.

       Оглянувши матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.

       Порушення справи про адміністративне правопорушення та адміністративне розслідування - це початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті. У межах цієї стадії установлюється факт протиправної поведінки, особа правопорушника, інші фактичні обставини у справі, збираються й аналізуються докази, дається первісна правова оцінка скоєному, тобто здійснюється певне адміністративне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням результатів такого розслідування з метою підготовки справи для розгляду по суті. Закінчується ця стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду за підвідомчістю.

       Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є скоєння особою (як фізичною, так і юридичною) адміністративного правопорушення. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством, на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У свою чергу, необхідно зазначити, що норми КУпАП також визначають обов`язок судді перевірити подані матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, на предмет їх відповідності встановленим вимогам (стаття 256 КУпАП), що відбувається в рамках підготовки справи до розгляду (пункту 2 ч.1 ст. 278 КУпАП).

Постановою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2020 року адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП було повернуто до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на дооформлення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 310053 від 25.03.2020 року відсутні підписи свідків, які засвідчували відмову правопорушника від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено його копія, яка не вручена ОСОБА_1

27.04.2020 року адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП повернулась в Царичанський районний суд Дніпропетровської області. Разом з тим, вимоги постанови суду від 09.04.2020 року під час дооформлення вищевказаної адміністративної справи не виконані в повному обсязі.

Протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП, в якому має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Згідно з Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», а саме розділу II, п.12, вказується, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

В даному випадку, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 310053 від 25.03.2020 року не вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від його підпису в присутності свідків, оскільки графа протоколу «від пояснення та підпису відмовився у присутності понятих», форма якого затверджена наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», не заповнена, що є порушенням вимог ст.256 КУпАП.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено його копія та не вручена ОСОБА_1 , що суперечить вимогам ст.254 КУпАП, зі змісту якої слідує, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, доказів отримання ОСОБА_1 другого примірнику протоколу, а саме відомостей про отримання протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно нього, зокрема шляхом направлення поштовим зв`язком, матеріали справи не містять, доказів про відмову в отриманні другого примірника протоколу, зокрема пояснення свідків теж матеріали справи не містять.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Отже, виявлені недоліки неможливо усунути в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

       За змістом ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст.256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (зі змінами та доповненнями) визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Таким чином, з метою повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, об`єктивного та справедливого вирішення справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення адміністративного матеріалу до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення відповідно до вимог КУпАП для забезпечення подальшого судового розгляду даного адмінматеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення за ст.173-2 ч.1 КУпАП.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015року №2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених устатті 241 цього Кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу на дооформлення оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

       Адміністративний матеріал складений у відношенні ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, повернути до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області для доопрацювання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.ГУДИМ