Справа № 344/16105/19

Провадження № 22-ц/4808/632/20

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої                 Пнівчук О.В.

суддів:                Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.

секретаря                 Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2020 року, в складі судді Шамотайло О.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Цалина Андрія Богдановича, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора,

в с т а н о в и в :

05 вересня 2019 року ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2  звернулись в суд з позовом до  Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Цалин А.Б., треті особи:  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  про скасування рішення  державного реєстратора.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 жовтня 2019 року замінено сторону відповідача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа Банк».

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 24 лютого 2020 року подали до суду заяву про забезпечення позову, в якій просили заборонити працівникам АТ «Альфа Банк» вчиняти будь які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вказана квартира є єдиним житлом чотирьох мешканців, в якому заявники зареєстровані і на даний час відсутнє будь-яке судове рішення про їх виселення, або про скасування реєстрації. Представниками АТ «Альфа-Банк» 19 лютого 2020 року були вчинені протиправні дії - виламано вхідні двері до квартири та вчинено перешкоди заявникам у проживанні за місцем їх реєстрації.

Крім того, працівники банку за відсутності мешканців квартири  поміняли замки вхідних дверей, біля квартири виставили власну охорону, у зв`язку з чим мешканці квартири не можуть потрапити в своє помешкання. Зазначені обставини підтверджені талоном повідомленням про прийняття та реєстрацію  повідомлення про кримінальне правопорушення від 19.02.2020 року та  від 20.02.2020 року.

Заявники, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій працівників банку вони позбавлені права безперешкодного користування квартирою в якій зареєстровані, судове рішення про їх виселення з квартири відсутнє, вважають, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони працівникам АТ «Альфа Банк» вчиняти будь-які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вчиняти будь-які дії щодо проживання зареєстрованих за цією адресою осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено  працівникам АТ «Альфа Банк»  вчиняти будь-які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вчиняти будь-які дії щодо проживання зареєстрованих за цією адресою осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до завершення строків визначених  ст. 158 ЦПК України.

На дану ухвалу суду представник АТ «Альфа банк» подав апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги зазначив, що заявниками не надано жодного доказу, який би підтверджував існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про скасування державної реєстрації права власності. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

На думку апелянта, судом не надано оцінки відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам та їх співмірності, не наведено обґрунтувань щодо співмірності прийнятих ним заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Представник АТ «Альфа Банк» вважає, що забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких дій, обмежує власників у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, а тому є беззаперечним порушенням принципу мирного володіння майном і права власності в цілому. Таке забезпечення, на думку представника апелянта, позбавляє власника можливості передавати майно в оренду, укладати угоди щодо постачання (надання) комунальних послуг, здійснювати належний догляд та поточний ремонт майна, здійснювати оплату комунальних послуг.

Що стосуєтьсь порушень судом норм процесуального права, представник апелянта вважає, що судом безпідставно не вирішено питання про зустрічне забезпечення, а тільки зазначено про відсутність обставин які зумовлюють застосування зустрічного забезпечення.

У матеріалах справи відсутні дані про те, що у позивачів є майно, яким можна відшкодувати можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, що є підставою для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу заявники  ОСОБА_1  та ОСОБА_2   зазначили, що вжитий судом вид забезпечення позову відповідає вимогам на забезпечення яких він вживається, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Представник апелянта АТ «Альфа Банк» - ОСОБА_5 підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_6 заперечив доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Державний реєстратор Цалин А.Б., треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того що заявниками наведено обґрунтовані доводи, які дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що у вересні 2019 року  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до  АТ «Укрсоцбанк», державного реєстратора Цалин Андрія Богдановича, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування дій державного реєстратора. Ухвалою суду від   28.10.2019 року замінено відповідача - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа Банк».

24 лютого 2020 року позивачі по справі -  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2   звернулися до суду з заявою про забезпечення позову у якій просили забезпечити позов шляхом заборони працівникам АТ «Альфа Банк» вчиняти будь-які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вчиняти будь-які дії щодо проживання зареєстрованих за цією адресою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками справи.

Відповідно до змісту позовної заяви предметом позову є спір щодо реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 за номером за номером НОМЕР_1 за АТ «Укрсоцбанк».

Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що між сторонами існує спір стосовно правомірності реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Укрсоцбанк», а тому обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спору по суті є співмірним із заявленими позовними вимогами, наявний зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Посилання апелянта на те, що судом безпідставно не застосовано зустрічне забезпечення є необгрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Частиною третьою зазначеної статті визначено обов`язок суду застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Представник апелянта не навів обставин за наявності яких суд зобов`язаний був застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, АТ «Альфа-Банк» згідно ч.6 ст. 154 ЦПК України не позбавлене права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення позову.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що забезпечення позову порушує право банку на мирне володіння майном, оскільки забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо квартири не позбавляє відповідача права власності на вказане нерухоме майно, а тимчасово обмежує його право в частині розпорядження таким майном в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для скасування ухвали суду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2020 року без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 травня 2020 року.

Головуюча                                                        О.В.Пнівчук

Судді:                                                                Г.П. Мелінишин

Л.В. Ясеновенко