ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Харків

Справа № 638/3632/17

Провадження № 22-ц/818/2372/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Бровченка І.О., Котелевець А.В.,

Учасники справи :

Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року, увалене суддею Штих Т.В.,

за позовом про визнання договору страхування недійсним,-

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1946706, який укладений 27 грудня 2016 року між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 недійсним.

Позов мотивований тим, що 27 грудня 2016 року, ОСОБА_4 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із повідомленням про ДТП, яка мала місце 27 грудня 2016 року о 09 годині 20 хвилин за участі транспортного засобу «Рено» державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Хонда» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .. У вказаному повідомленні було зазначено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ТДВ «СК «Альфа-гарант», згідно договору страхування АК/1946706. Також у зв`язку з цим 30 грудня 2016 року до ТДВ «СК « Альфа- гарант» звернулась ОСОБА_1 та надала копію страхового полісу АК/1946706. За вказаними обставинами було проведено службове розслідування, результатами якого встановлено, що до страхового агенту 27 грудня 2016 року о 15.00 годині зверталась невідома особа з метою страхування цивільно-правової відповідальності та для оформлення договору надавала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Хонда» номерний знак НОМЕР_2 . Платіж за вказаним договором було здійснено 16 січня 2017 року. Всі ці обставини дають підстави позивачеві просити суд визнати поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1946706, який виданий 27 грудня 2016 року та укладений між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 недійсним.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним задоволено. Визнано поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/1946706, який виданий 27 грудня 2016 року та укладений між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 недійсним. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Альфа-Гарант» суму судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не змогла довести, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 саме о 09.00 годині 27 грудня 2016 року звернулась щоб застрахувати вказаний автомобіль. Суд зазначив, що саме ця підстава в даному випадку слугує підставою для визнання договору страхування недійсним, та як детально проаналізувавши всі обставини у справі, суд прийшов до висновку, що саме після ДТП було отримано поліс обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/1946706, виданий 27 грудня 206 року. Факт підписання договору страхування не породжує прав та обов`язків для сторін у разі, якщо страховий випадок буде мати місце після укладання договору страхування, але до здійснення страхувальником першого страхового платежу, у страховика не буде виникати обов`язку здійснювати страхові виплати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене на підставі недоведених обставин та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому є незаконним та необґрунтованим.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ був наявний на момент ДТП, що підтверджується його зазначенням у складеній схемі місця ДТП та вбачається із Централізованої бази даних МТСБУ. Також вказує, що 27 грудня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено у письмовій формі спірний поліс, який містить усі істотні умови страхування. Як додаток до полісу страхувальнику було видано спеціальний знак, який містить відомості про номер та серію страхового полісу та дату укладення договору страхування. Посилається на те, що страховий агент отримав від відповідача кошти на оплату страхового платежу, що і підтвердив представник позивача під час розгляду цієї справи. Вважає, що підтвердженням наявності чинного договору страхування є пред`явлення оригіналу полісу виданого відповідачу позивачем та підстав визнання правочину недійсним немає.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення залишити без змін, оскільки воно ухвалене на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи. Вказує обґрунтування свої вимог та посилається на положення ст. 998 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 24 лютого 2017 року: ОСОБА_1 27 грудня 2016 року о 09 годин 15 хвилин керуючи автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2 у м. Києві по вул. Стеценка, 21, не вибрала безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Рено» д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 12.1,13.1 ПДР та скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

Страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім`я ОСОБА_5 за № АК/ 1946706 укладено 27 грудня 2016 року.

Відповідно до квитанції №120С6618СD страховий платіж у розмірі 866 грн. 59 коп. сплачено ОСОБА_5 16 січня 2017 року.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частинами першою і другою статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилами статті 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 998 ЦК України передбачено, що договір страхування визнається недійсним, якщо його укладено після настання страхового випадку.

Так, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що договір страхування був укладений після настання страхового випадку, про що свідчать пояснення страхового агенту ОСОБА_6 , а тому він є недійсним в силу ст.998 ЦК України (а.с. 10).

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання полісу страхування недійсним, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що страховий платіж за договором №АК/194706 від 27 грудня 2016 року сплачено лише 16 січня 2017 року.

Відповідно до статті 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, станом на час скоєння ДТП 27 грудня 2019 року договір страхування укладений між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 не набув чинності, відтак позивач не несе будь-яких обов`язків страховика щодо виплати страхувальнику коштів у зв"язку з ДТП, що сталася 27 грудня 2016 року.

Отже, згідно положень статті 983 ЦК України момент внесення страхувальником страхового платежу має значення при вирішенні питання щодо наявності обов`язку страховика здійснювати виплату страхового відшкодування за наслідками указаної ДТП на підставі спірного страхового договору і не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору страхування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач є відповідальним за це.

В рішенні №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року в справі №1-10/2004 Конституційний суд України визначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

З матеріалів справи не вбачається порушення прав позивача в результаті укладення спірного полісу , оскільки у даному випадку у нього не виникло обов"язку щодо виплати страхового відшкодування в результаті ДТП, що мало місце 27 грудня 2016 року, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді І.О. Бровченко

А.В. Котелевець

повний текст постанови

складено 21 травня 2020 року