Номер провадження: 22-ц/813/6888/20

Номер справи місцевого суду: 509/6850/19

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20.05.2020 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду Князюка О.В., в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 грудня 2019 року про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину недійсною, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись 21 грудня 2019 року до суду з вищевказаним позовом, просила визнати рішення правління ЖБК «Марін Білдер» від 28 січня 2005 року (протокол №5) недійсним в частині виділення ОСОБА_1 під будівництво земельних ділянок під будівництво житлових будинків в цілому через наявність ознак нікчемності та порушення норм чинного законодавства, визнати недійсним окрему частину правочину, а саме п. 1.1. Договору б/н від 18 березня 2005 року (а.с.2-11).

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 грудня 2019 року позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі (а.с.42).

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 травня 2020 року про відкриття провадження у справі оскаржено ОСОБА_1 .

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ” № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, були внесені зміни до ЦПК України.

Статтею 353 ЦПК України передбачено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Відповідно до вказаного Закону № 460-IX від 15 січня 2020 року пункт 8 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності) частини першої статті 353 ЦПК України виключено.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Право на апеляційне оскарження учасники справи та заінтересовані особи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхнім процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Право на суд, одним із принципів якого є право доступу до правосуддя в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності, застосовуючи відповідні правові засоби, передбачені процесуальним законом.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України, подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду (про відкриття провадження у справі) не входить до переліку ч. 1 ст. 353 ЦПК України, та не може бути самостійним об`єктом апеляційного оскарження, а тому не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Керуючись п.п. 15.11, ст. 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 грудня 2019 року про відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу «Марін-Білдер», ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину недійсною – повернути до Овідіопольського районного суду Одеської області для вирішення цього питання відповідно до п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду                                         О. В. Князюк