Справа №2-а-244/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Мотивована
31 березня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення щомісячної соціальної допомоги "дітям війни",
ВСТАНОВИВ:
26.02.2009 р. позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому просить
визнати відмову УПФ України в Микитівському районі м. Горлівки щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною;
зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 pp. у розмірі 4.471, 20 грн.,
пославшись на те, що має статус "дитини війни", у зв'язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1.01.2006 р. йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", була зупинена дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Проте положення Законів, якими зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р, були визнані неконституційними.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. п.п.36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. визнані неконституційними.
Таким чином відмова відповідача у перерахунку та виплаті йому соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною і такою, що суперечить Конституції України.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та з посиланням на підтримання позову.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника з урахуванням письмових заперечень проти позову за наступних підстав:
Надбавка "дитині війни" виплачується позивачу на підставі ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якого фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, та у розмірі, визначеному Законами України про державний бюджет України на відповідний рік, якими щороку дія положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення пенсій або довічного грошового утримання дітям війни зупиняється.
Статтею 19 Конституції України визначено, що посадовці органів виконавчої влади повинні діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.
Законодавством України визначено, що фінансування статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. На законодавчому рівні не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку.
Тож підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення, не має.
Просить суд відмовити у позові за наведених підстав, а також за підстав пропущення позивачем строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАСу України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Позивач має правовий статус "дитина війни", що підтверджується копію пенсійного посвідчення.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 p., чинного з 01.01.2006 p., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. №3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування. Тому у відповідача не було правового підґрунтя на нарахування і виплату відповідачу 30-відсоткової доплати до пенсії у 2006 році.
В частині вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити на користь позивача, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік у позові слід відмовити з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.2 ст. 99 КАСу України, перебіг якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Рішення Конституційного Суду України, якими вказано на неконституційність окремих положень Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, публікуються в офіційних виданнях. Тож про порушення свого права позивач мала дізнатися після опублікування Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 р. у "Віснику Верховного Суду України" №4 від 07.11.2007 р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАСу України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 28 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від
28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані
такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитині війни" у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. х 30% / 31 дн. * 10 дн. - 481 грн. * 10% / 31 дн. * 10 дн. + 481 грн. * 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн. * 3 м-ці * 30% - 482 грн. * 3 м-ці * 10 % + 498 грн. * 3 м-ці * 30% - 498 грн. * 3 м-ці * 10%).
Тож суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як "дитині війни", у сумі 715, 23 грн.
Керуючись ст.ст. 100 ч.1, 160-161 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком як "дитині війни" з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 715 грн. 23 копійки.
В іншій частині в позові відмовити.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський
районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10
днів з дня складання постанови у повному обсязі 6 квітня 2009 року заяви про апеляційне
оскарження.