ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                  

08.08.06                                                                                           Справа  № 8/42

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Давид Л.Л.

                                                                                Юрченко Я.О.

розглянув апеляційні скарги Управління державного казначейства в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ № 2-04-3/919 від 12.04.2005 року та Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі,        м. Тисмениця  № 3824/10-041 від 17.04.2005 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від         04.04.2005 року

у справі № 8/42

за позовом —Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Прикарпаття», с. Загвіздя Тисменицького району (далі ТзОВ «Керамік Прикарпаття»,      с. Загвіздя Тисменицького району)

до відповідача 1 —ДПІ у Тисменицькому районі, м. Тисмениця

до відповідача 2 —Управління державного казначейства в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

про стягнення з бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2250000,00 грн. та 187853,00 грн. відсотків за прострочку відшкодувань.

За участю представників сторін:

від прокуратури –Коваль Р.Р.

від позивача –не з’явився

від відповідача 1 –Кукудяк О.О. - головний державний податковий інспектор, Бандурак І.Г. - завідувач юридичним сектором

від відповідача 2 –не з’явився

Права та обов’язки сторонам спору у відповідності до ст.ст. 49,51 КАС України роз’яснено.

У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2005р. у справі № 8/42 частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «Керамік Прикарпаття», с. Загвіздя Тисменицького району до Тисменицької ОДПІ та Управління державного казначейства в Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ про стягнення з бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2250000,00 грн. та 187853,43 грн. відсотків за прострочку відшкодувань, а саме стягнуто з державного бюджету на користь ТзОВ «Керамік Прикарпаття»бюджетного відшкодування в сумі 2250000,00 грн., в решті позовних вимог провадження у справі припинено.

          Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових декларацій позивача за три звітні періоди після подання уточнюючого розрахунку, суми податку на додану вартість не були використані платником в погашення податкових зобов’язань за їх відсутністю, то підлягають відшкодуванню з державного бюджету.

          

Тисменицька МДПІ звернулась із апеляційною скаргою № 3824/10-041 від 14.04.2006 року, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення допустив неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи і виніс рішення, висновки якої не відповідають фактичним обставинам справи. Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував те, що сума податку на до додану вартість продавцю при придбанні товару позивачем не сплачена, як і вартість товарів, отже не було факту надмірної сплати податку, а тому і не існувало бюджетної заборгованості перед позивачем. Крім цього, скаржник зазначає, що судом порушено норми ст. 22 ГПК України та ч.1 ст. 79 ГПК України.

Управління державного казначейства в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ подано апеляційну скаргу № 2-04-3/919 від 12.04.2005 року, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми ст.ст. 22, 33, 64, 69, 77, 104 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Позивач уклав Договір №10-12 від 10.12.2003 року з ТзОВ «Енергоком», м. Київ. Предметом угоди була купівля - продаж сірки особливо чистої марки ОСУ-15-3. Позивач виступив за угодою покупцем та отримав товар згідно накладної № 10-12 від 10.12.2003 року. ТзОВ «Енергоком»видало позивачу податкову накладну № 258 від 10.12.2003 року.

ТзОВ «Керамік Прикарпаття»оплату за придбаний товар не провело, а відповідно до договору купівлі –продажу № 10-12 від 10.12.2003 року  по акту прийому –передачі позивач передав ТзОВ «Енергоком»простий вексель на загальну суму 13 500 000,00 грн.

20.01.2004 року позивачем до державної податкової інспекції подано податкову декларацію за грудень 2003 року, де зазначено, що до відшкодування підлягає сума податку на додану вартість у розмірі 2250,00 грн.. 19.03.2004 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість до податкової декларації за грудень 2003 року, де збільшено суму бюджетного відшкодування у сумі 2 247 750,00 грн.

Такі дії позивача узгоджуються з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно котрого, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

9 серпня 2004 року позивачем подано заяву про зміну порядку відшкодування податку на додану вартість з майбутніх платежів на розрахунковий рахунок ТзОВ «Керамік Прикарпаття», оскільки суми податку на додану вартість не були використані платником податків в погашення податкових зобов’язань в наступних періодах.

Станом на 15.03.2005 року дана сума бюджетного відшкодування ТзОВ «Керамік Прикарпаття»не відшкодована.

Приймаючи постанову у даній справі судова колегія виходила з наступного:

Як встановлено судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду, на підставі Акту «Про результати позапланової тематичної перевірки щодо правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТзОВ «Керамік Прикарпаття»за період з 01.12.2003р. по 31.12.2003р. з урахуванням уточненого розрахунку за даний період»№ 44-2340-31769400 від 13.08.2004 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 000022310/0 від 13.08.2004 року, яким визначено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2250,00 грн. за грудень 2003 року та 2 247 750,00 грн. за березень 2004 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2005 року у справі № А-8/300 визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Тисменицької МДПІ № 000022310/0 від 13.08.2004 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2005 року у справі № А-8/300 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.2005 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2005 року у даній справі скасовано, а справу передано до Господарського суду Івано-Франківської на новий розгляд.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2006 року у справі № А-8/300-6/206 задоволено позовні вимоги ТзОВ «Керамік Прикарпаття»до Тисменицької МДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000022310/0 від 13.08.2004 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 року постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2005 року у справі № А-8/300-6/206 скасовано, в задоволені позову відмовив.

          При винесенні постанови у справі № А-8/300-6/206 суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не сплачено в ціні товару продавцю (ТзОВ «Енергоком») суму податку на додану вартість при придбанні  продукції, оскільки розрахунок з продавцем він провів простим векселем власної емісії, у зв’язку із чим податковим органом вірно визначено завищення суми бюджетного відшкодування позивачем і правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення № 000022310/0 від 13.08.2004 року.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що оскільки податковим повідомленням –рішенням № 000022310/0 від 13.08.2004 року, визначено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2250,00 грн. за грудень 2003 року та 2 247 750,00 грн. за березень 2004 року та дане повідомлення - рішення чинне, то відсутні підстави для стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.          Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2005 року у даній справі

          В позові відмовити.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                          Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.