Справа № 2-2856/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2008 р. Краснолуцький міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Скнаріної Л.Г., при секретарі судового засідання Несмашної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Красний Луч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Красний Луч в Луганської області про поновлення права на виплати, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення ФССНВВ у м. Красний Луч про поновлення права на виплати. В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому у 1991 р. була призначена пенсія за вислугою років за списком № 1. 05.02.1992 р. встановлено 15% професійної втрати працездатності з 26.11.1991 р. безстроково. В 2000 р. він виїхав проживати до США. Є громадянином України, перебуває на консульському обліку в Генеральному консульстві України в Чикаго США. Однак з лютого 2002 р. він перестав отримувати страхові виплати у зв'язку з ушкодження здоров"я. Відповідач відмовляється виплачувати страхові виплати на підставі того, що між Україною та США не укладений договір, який передбачає проведення страхових виплат, а у разі відсутності такого договору страхові виплати можуть бути припинені на весь час проживання потерпілого за кордоном у відповідності до ст. 38 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві". Однак він звертався до КМУ і за дорученням останнього отримав відповідь від Міністерства праці та соціальної політики, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадянам не може бути встановлено привілеїв чи обмежень за ознаками раси, майнового стану, місця проживання або іншими ознаками. Також відповідачем порушуються норми статей 22, 46 Конституції України.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просить визнати дії відповідача неправомірними, та поновити йому страхові виплати з 02.02.2002р. по теперішній час.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до ст. 38 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" позивачу припинена виплата страхових виплат, тому що позивач ОСОБА_1 постійно мешкає в США, а між Україною та США не укладений міжнародний договір, який передбачає проведення страхових виплат.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 отримував страхові виплати у зв'язку з ушкодженням здоров"я на виробництві до 1.03.2002 р. Згідно довідки ЛТЕК від 05.02.1992 р. позивачу встановлено 15% професійної втрати працездатності з 26.11.1991р. безстроково. На підставі постанови відповідача від 01.02.2002 р. ОСОБА_1 припинені страхові виплати з 1.02.2002 р. у зв"язку з проживанням за кордоном. Однак згідно довідки відповідача від 18.10.2007 р. /л.с.10/ ОСОБА_1 отримав страхові виплати в розмірі 52, 80 грн. за лютий 2002 р. у відділенні "Ощадбанку" 3115/69 за платіжним дорученням № 117 від 7.03.2002 р. До теперішнього часу позивач страхові виплати не отримує. Між Україною та США не укладена міжнародна угода, яка передбачає проведення страхових виплат. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України. З метою поновлення своїх порушених прав у теперішній час мешкає тимчасово в Україні, працює в учбовому комбінаті, трудовий договір укладений з 18.06.2008 р. по 18.10.2008 р.

Відповідачем порушені норми Конституції України щодо припинення страхових виплат ОСОБА_4, який є громадянином України, але постійно проживає в США. Згідно зі ст.24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" згідно якої страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України. Однак, згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики від 20.07.2005 р. /л.с. 8/, від 17.01.2003 р. /л.с.7/ з метою реалізації положення пункту 1 ч.1 ст. 38 вищевказаного Закону щодо можливості припинення страхових виплат на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, КМУ постановою від 9.08.2001 р. № 998 було затверджено Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, які спричинили втрату працездатності особам, що виїхали за межі України. Цей порядок застосовується у разі, якщо міжнародними договорами України встановлені інші правила здійснення страхових виплат або якщо вони /договори/ відсутні.

Крім того, відповідач посилається на роз'яснення Фонду Соціального Страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно якого для продовження страхових виплат потерпілому у разі виїзду на постійне місце проживання за межі України, повинен діяти договір, що передбачає проведення страхових виплат з тією країною куди виїхав потерпілий. У разі відсутності такого договору страхові виплати і надання соціальних послуг можуть бути припинені на весь час проживання потерпілого за кордоном. Однак згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Таким чином, вищевказане роз'яснення суперечить Конституції України, та роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики і є незаконним.

Таким чином, хоча між Україною та США не укладений міжнародний договір, відповідач зобов'язаний виплачувати ОСОБА_5 страхові виплати на підставі Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв"язку з нещасним випадком на виробництві, які спричинили втрату працездатності особам, що виїхали за межі України, затверджений ПКМУ від 09.08.2001 р. № 998. Тому дії відповідача щодо припинення ОСОБА_5 страхових виплат є неправомірними.

Згідно зі ст. 40 ч. 7 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві", якщо потерпілому з вини Фонду ССВНВ своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 ЗУ "Про оплату праці". Таким чином, ОСОБА_4 необхідно поновити страхові виплати з 01.03.2002 p., враховуючи те, що відповідач виплатив позивачу страхові виплати за лютий 2002 р. /л.с. 10/.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. 24 Конституції України, ЗУ " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві", Порядком здійснення страхових виплат, призначених у зв"язку з нещасним випадком на виробництві особам, що виїхали за межі України", затвердженим постановою КМУ від 9 серпня 2001 р. № 998, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Красний Луч в Луганської області неправомірними.

Зобов"язати відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Красний Луч в Луганської області поновити страхові виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.03.2002 року по теперішній час.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд Луганської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: