Справа №2-6507/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Сребняк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить стягнути на його користь з Кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» внесок в сумі 75000 гривень та доходи (відсоток) за період з 20 жовтня 2008 року по 20 січня 2009 року за користування депозитом в розмірі 2722, 19 гривні та стягнути на його користь понесені судові витрати.
При цьому посилається на те, що 20.10.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір №37.111 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 35000 гривень. За умовами цього договору відповідач зобов'язався сплачувати йому 21% річних, з нарахуванням доходів з наступного дня після внесення членом спілки внеску. Кінцевий строк повернення було визначено до 20.11.2008 року.
В той же день між сторонами також було укладено договір №381.ОПТ про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 40000 гривень. За умовами цього договору відповідач зобов'язався сплачувати йому 27% річних, з нарахуванням доходів не пізніше 20 числа, кожних три місяці з наступного дня після внесення членом спілки внеску. Кінцевий строк повернення було визначено до 20.01.2009 року.
Після закінчення дії договору №37.Ш він не зміг отримати суму депозитного внесу та в січні 2009 року він не отримав нараховані відсотки за договором №381.ОПТ. В зв'язку з чим він неодноразово звертався до відповідача в тому числі з письмовими заявами про повернення внеску та відсотків, але до теперішнього часу йому не надано будь-якої відповіді.
Згідно умов договору та діючого законодавства основний, додатковий та інші пайові внески, а також нараховані відсотки є власністю члена кредитної спілки. Тому вважає, що дії відповідача порушують її право власності, яке захищено Конституцією України та Цивільним законодавством.
(а.с. 5)
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути позов за його відсутністю та ухвалити заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.10.2008 року між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - кредитною спілкою «Промислово-фінансова спілка» було укладено договір №37.111 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 35000 гривень строком на один місяць, тобто до 20.11.2008 року, з виплатою позивачу 21% річних.
Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру №201017 від 20.10.2008 року позивач сплатив грошову суму в розмірі 35000 гривень на рахунок відповідача.
В цей же день між тими самими сторонами було укладено договір №381.ОПТ про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 40000 гривень строком на три місяці, тобто до 20.01.2009 року, з виплатою позивачу 27% річних, з нарахуванням доходів не пізніше 20 числа, кожних три місяці з наступного дня після внесення членом спілки внеску.
Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру №201019 від 20.10.2008 року позивач сплатив грошову суму в розмірі 40000 гривень на рахунок відповідача.
Як вбачається з пояснень позивача, кредитна спілка «Промислово-фінансова спілка» належним чином не виконала своїх зобов'язань, а після закінчення дії договору №37.111 відповідач не повернув депозитний внесок, а по договору №381.ОПТ відповідач не виплатив нараховані відсотки в січні 2009 року. Усні звернення позивача та заяви про повернення депозитних внесків та процентів від 13.11.2008 року, 28.11.2008 року, 04.12.2008 року, 05.01.2009 року, 29.01.2009 року відповідач ігнорує, внески та проценти не повернув по теперішній час.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також: нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки, відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 Закону України „Про кредитні спілки", має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про кредитні спілки" член кредитної спілки має право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.
Частина 7 ст. 10 Закону України „Про кредитні спілки" передбачає, що повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску в порядку, передбаченому статутом
кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Пунктами 1.1, 2.8 вищезазначеного Договору передбачено, що по закінченню строку дії договору, спілка зобов'язується виплатити члену спілки суму його внеску, а також нараховані, але не сплачені проценти на Внесок в повному об'ємі в день, встановлений п. 1.1, тобто за договором №37.Ш від 20.10.2008 року - 20.11.2008 року, а за договором №381 .ОПТ - 20.01.2009 року.
Кредитна спілка «Промислово-фінансова спілка» належним чином не виконала своїх зобов'язань передбачених договорами №37.111 та №381.0ПТ від 20.10.2008 року, а саме не повернула грошові суми внесків на депозитний рахунок та нараховані, згідно останнього договору відсотки за період з 30 жовтня 2008 року по 20 січня 2009 року та не надала жодної відповіді на звернення позивача.
Відповідно до ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом або договором.
Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Тому суд вважає, що на користь позивача слід стягувати проценти нараховані на внесок в період з дня закінчення дії договору по момент звернення до суду тобто по лютий місяць 2009 року.
Згідно проведених позивачем розрахунків сума стягнення з відповідача складається з депозитних внесків в розмірі 35000 гривень та 40000 гривень та суми процентів на останній внесок за період з 20 жовтня 2008 року по 20 січня 2009 року, тобто за 92 дні в розмірі 2722, 19 гривні, а загальна сума заборгованості становить 77722 гривні 19 копійок.
Своїми діями відповідач, порушив вимоги ст. 610 ЦК України, не виконавши свої зобов'язання за договором, відмовивши позивачу у виплаті відсотків та депозитного внеску, тому вищезазначена сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень.
У відповідності до ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 та ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 772 гривні.
Керуючись ст. ст. 8, 41, 64 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93, ст. 2 Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 81, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» на користь ОСОБА_1 депозитні внески на загальну суму 75000 гривень та суму невиплачених процентів за період з 20 жовтня 2008 року по 20 січня 2009 року в розмірі 2722 гривні 19 копійок, та судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень, а всього стягнути 77752 (сімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні 19 копійок.
Стягнути з кредитної спілки «Промислово-фінансова спілка» на користь держави судові витрати за сплату державного мита в розмірі 772 (сімсот сімдесят дві) гривні.
Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається заява про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.