ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року м. Київ № 640/8228/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось з адміністративним позовом ДП Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» (надалі також - позивач) до Головного управління ДФС у м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 16.05.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки було здійснено дослідження даних та документів, що не можуть бути предметом камеральної перевірки, тобто фактично допущено перевищення повноважень, які надані Податковим кодексом України.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18.03.2019 року на підставі ст.19,20, 75, 76 Податкового Кодексу України головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за січень 2019 року ДП Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» (код ЄДРПОУ 07673802), за результатами якої складено відповідний акт №78/26-15-12-09-19/07673802.

Камеральною перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб, визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 180901,45 грн.

24.04.2019 року на підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №344151209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 180901,45 грн за податковими зобов`язаннями, за штрафними санкціями у розмірі 45225,36 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З дослідженого судом акта від 18.03.2019 №78/26-15-12-09-19/07673802 вбачається, що податковим органом проведена камеральна перевірка позивача на підставі п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та у порядку ст.76 ПК України із використанням електронної форми звітної податкової декларації з плати за землю позивача. Разом з тим, вказаним актом перевірки також використано:

- інформацію згідно Витягу з бази даних ПК «Кадастр» по юридичних особах на 31.05.2018 (кадастровий номер 63:389:0064) довідка від 11.04.2017 року Ю-30269, НГО-57292778,4грн (площа 34129,58 кв.м);

- інформацію згідно Витягу з бази даних ПК «Кадастр» по юридичних особах на 31.05.2018 (кадастровий номер 63:389:0003) довідка від 11.04.2017 року Ю-30272, НГО-233742251,54грн (площа 88394,96 кв.м);

- інформацію згідно Довідки Ю-46547/2019 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів КМДА від 18.01.2019 року (кадастровий номер 63:389:0064) НГО-135372959,16 грн (площа 34129,58 кв.м);

- інформацію згідно Довідки Ю-46546/2019 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів КМДА від 18.01.2019 року (кадастровий номер 63:389:0003), НГО-350613377,31 грн (площа 88394,96 кв.м);

- рішення КМР від 23.06.2011 №242/5269 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» зі змінами та доповненнями (Додаток 3 до Рішення КМР від 03.06.2011 №242/5629) зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п.75.1.2п.75.1ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимогпідпунктів 140.5.4,140.5.6пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Слід зазначити, що в спірних правовідносинах предметом камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю ДП Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення», за результатами якої був складений акт від 18.03.2019 №78/26-15-12-09-19/07673802, була достовірність та повнота нарахування плати за землю за січень 2019 року.

Виходячи із змісту підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки є дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість (дані органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних та дані митних декларацій).

Суд зазначає, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Підміна одного виду перевірки іншим видом перевірки не допускається.

Протиправність проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 17.04.2018 у справі №812/872/17 (№К/9901/3488/17), від 26.06.2018 у с праві №826/778/17 (№К/9901/47239/18).

Відповідно, суд вважає, що податковим органом досліджувались не виключно дані, зазначені в податкових деклараціях платника податків, а ще й додатково довідки щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, інформація згідно Витягу з бази ПК «Кадастр», рішення Київської міської ради, відтак проведена перевірка не є камеральною відповідно до п.п.75.1.1п.75.1статті75 ПК України.

Отже, податковий орган порушив установлену законом процедуру проведення камеральної перевірки ДП Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення», діяв поза межами правового поля, а тому відображені в акті перевірки від 18.03.2019 №78/26-15-12-09-19/07673802 відомості не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони одержані контролюючим органом з порушенням.

Таким чином, оскільки сама камеральна перевірка проведена з порушенням норм Податкового кодексу України, суд вважає, що прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби в м. Києві за її наслідками податкове повідомлення рішення від 24.04.2019 №344151209 підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2019 №344151209 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 24.04.2019 №344151209.

Стягнути на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київська контора матеріально-технічного забезпечення» (код ЄДРПОУ 07673802) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій