ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року                                                                                Справа № 918/895/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. ,  суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача -  не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Виконавчого комітету Вараської міської ради

на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 р. ухваленого суддею Романюк Ю.Г. у м.Рівному, повний текст складено  20.02.2020 р.

у справі № 918/895/19

за позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

до:  Виконавчого комітету Вараської міської ради

про відшкодування завданої шкоди в розмірі 627487 грн. 75 коп.

В С Т А Н О В И В :

          Відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 р. у справі № 918/895/19 задоволено позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".           Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з Виконавчого комітету Вараської міської ради на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", 627487,75 грн. шкоди.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач Виконавчий комітет Вараської міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 р. у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Виконавчий комітет Вараської міської ради не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та таким, що прийняте з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи.

Так, спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 Цивільного Кодексу України.

Доводить, що відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх владних повноважень, можливе лише за наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, тобто незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена. Вважає також, що позивачем не було надано суду доказів, які б вказували на причинний зв`язок між бездіяльністю виконавчого комітету Вараської міської ради та завданням шкоди, а отже за відсутності хоча б одного із складових елементів шкоди відсутня підстава для цивільно-правової відповідальності.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не надано оцінку тій обставин, що позивач знав ще 29.12.2018 р. про незатвердження виконавчим комітетом Вараської міської ради тарифу за листом № 174/11444 від 29.11.2018 р., проте протягом року не звертався за захистом свого порушеного права.

Вважає, що оскільки виконавчий комітет Вараської міської ради є органом місцевого самоврядування, тому спір щодо неправомірності дій відповідача з врахуванням статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є компетенцією адміністративного суду, рішення якого може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18 лютого 2020 року у справі № 918/895/19 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє ВП «Рівненська атомна електрична станція» до виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про відшкодування завданої шкоди в розмірі 627487,68 гривень.

Позивач Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", подав суду відзив на апеляційну скаргу. Не погоджується з доводами скаржника, що оскільки рішенням суду адміністративної юрисдикції не встановлено факт неправомірності допущеної бездіяльності, тому відсутня одна із складових цивільного правопорушення, наявність якої є обов`язковою для застосування цивільно-правової відповідальності. Доводить, що позивачем ВП «Рівненська АЕС» належним чином доведено обставину, що з боку відповідача було допущено протиправну бездіяльність по відношенню до ВП «Рівненська АЕС» в процедурі встановлення тарифу на централізоване водопостачання, а тому наявні складові для настання у Виконавчого комітету Вараської міської ради цивільно-правової відповідальності за завдану державному підприємству шкоду.

Тому вважає, що суд першої інстанції у повній мірі дослідив і встановив обставини, які мають значення для її вирішення, вірно застосував норми матеріального права та не порушив норм процесуального права, а тому ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Просить  відмовити у задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету Вараської міської ради, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ухвали апеляційного суду від 07.05.2020 р. задоволено клопотання відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи "EasyCon". Ухвалено провести судове засідання "12" травня 2020 року в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon" поза межами приміщення суду за участі представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція". При цьому судом зазначено, що відповідно до ст.197 ГПК України  ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

12.05.2020 р. в судовому засіданні з технічних причин не вдалось з`єднатись з представником Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", з використанням системи "EasyCon". У зв`язку з цим позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представники сторін не з`явились, тоді як були повідомлені судом в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.103-105/.

Разом з тим, відповідачем  Виконавчим комітетом Вараської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на заходи, вжиті згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 240.

Колегія суддів відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідно до норми ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи та правова позиція скаржника викладена у апеляційній скарзі, а позиція позивача викладена у відзиві на апеляційну скаргу та не змінена ними. Додаткових доказів сторонами подано не було.

Відповідно до ухвали суду від 25.03.2020 р. явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до норм ч.12 ст.270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявні у справі матеріали є достатніми для постановлення обґрунтованого рішення, тоді як явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому є можливим завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" має ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення серія ЛЕ № 287995 від 22.04.2015 р. /а.с. 11/. Рівненська атомна електрична станція (далі по тексту - ВП "Рівненська АЕС"), відокремлений підрозділ цього державного підприємства, на договірній основі надає послугу централізованого водопостачання та водовідведення споживачам територіальної громади м. Вараші Рівненської області. Вартість наданої послуги оплачується споживачами відповідно до діючого тарифу.

Так, рішенням виконавчого комітету Вараської Міської ради від 01.02.2018 р. № 4 /а.с.12/ для ВП "Рівненська АЕС" з 01.03.2018 р. встановлено тариф на централізоване водопостачання: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання, в розмірі 6,09 гри. за куб.м, (без ПДВ); споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого - водопостачання, в розмірі 11,47 грн. за куб.м, (без ПДВ), який діяв також у період з  січня по березень 2019 року.

Зважаючи на те, що зазначені тарифи згодом уже не забезпечували для ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх тих витрат, які підприємство несло надаючи дану послугу, позивачем у листопаді 2018 року проведено новий розрахунок економічно обґрунтованих витрат на надання послуги з централізованого водопостачання споживачам територіальної громади м. Вараш. Розрахунок зроблено у відповідності до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 (далі по тексту - Порядок).

30 листопада 2018 р. позивач ВП "Рівненська АЕС" звернувся до виконкому Вараської Міської ради як до органу, уповноваженого на встановлення тарифу на централізоване водопостачання, з листом № 174/1 1444 від 29.11.2018 р., до якого долучив економічно обґрунтовані ним витрати на надання цієї послуги з усіма необхідними додатками для встановлення відповідного тарифу споживачам територіальної громади міста Вараш на 2019 рік /а.с. 14/.

Рішенням Виконавчого комітету Вараської міської ради від 28 лютого 2019 року      № 20 для ВП "Рівненська АЕС" встановлено тариф па централізоване водопостачання, починаючи з 01 квітні 2019 р. /а.с.15/: споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання, в розмірі 8.27 гри. за 1 куб, м (без ПДВ): споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання. в розмірі 12.91 грн. за 1 куб, м (без ПДВ). Тобто – рішенням від 28.02.2019 р. тарифи встановлені за розрахунком економічно обґрунтованих витрат на надання послуги з централізованого водопостачання споживачам територіальної громади м. Вараш за результатом розгляду звернення – листа позивача № 174/1 1444 від 29.11.2018 р.

Позивач доводить у позові, що внаслідок протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Вараської міської ради, яка полягає у несвоєчасному розгляді заяви від 29 листопада 2018 року та невстановленні для ВП "Рівненська АЕС" нового тарифу на централізоване водопостачання державне підприємство у період з січня 2019 року по березень 2019 року включно було вимушене виставляти споживачам рахунки за оплату послуги по старому тарифу і надавати споживачам територіальної громади м. Вараш послугу з централізованого водопостачання за тарифом, який на той час не забезпечував ВП "Рівненська АЕС" відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на надання такої послуги.

Розмір майнової шкоди позивач ВП "Рівненська АЕС" визначив у сумі 627 487,75 грн. як різницю між фактичними витратами на послугу водопостачання та нарахуваннями згідно із затвердженим тарифом на період січня 2019 року по березень 2019 року включно.

Так, з розрахунку результату господарської діяльності з надання послуг з централізовано водопостачання ВП "Рівненська АЕС", які надавались територіальній громаді м. Вараш за період з січня 2019 р. - березень 2019 р. включно, вбачається, що: ФВ становлять - 1937995,46 грн., ФН становлять - 1310507,71 грн., що підтверджується розрахунком помісячного розміру шкоди за перший квартал 2019 року, завданої ВП РАЕС внаслідок невстановленого тарифу на централізоване водопостачання для споживачів м. Вараш; розрахунок витрат послуги з централізованого водопостачання по ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" за січень 2019-березень 2019 року; фактичними витратами на виробництво послуги з централізованого водопостачання ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (січень 2019-березень 2019); фактичний обсяг з надання послуги з централізованого водопостачання споживачам за 1 квартал 2019 року /а.с. 17-24/.

Позивач доводить, що причиною завданої шкоди стала саме бездіяльність відповідача, який своєчасно не розглянув звернення про затвердження нових економічно обґрунтованих тарифів, відповідно - не забезпечував компенсацію всіх понесених витрат, і як результат, сума фактично понесених підприємством витрат на надання такої послуги перевищила ті нарахування, які виставлялись до оплати споживачам в рахунках.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність позовних вимог з огляду на таке.

Правовідносини, які виникли між сторонами в даному випадку  пов`язані з протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невстановлені тарифу на централізоване водовідведення, що регулюється нормами глави 82 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" № 869 від 01.06.2011 р.

Нормами ст.. 144 Господарського кодексу України встановлено, що  майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні норми про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди наведено, зокрема, у ст. ст. 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею  своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Норми ст. 19 Конституції України встановлюють обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України передбачено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами   про деліктну відповідальність, отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб`єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо. Суб`єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.

Таким чином, протиправна поведінка (бездіяльність) має бути встановлена господарським судом та входить в коло доказування у даній справі і не потребує додаткового доказування, зокрема рішенням адміністративного суду, як про це зазначає скаржник в апеляційній скарзі. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 921/346/18.

Визначившись щодо неправомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з статтею 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України (такий порядок встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869). Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" № 869 від 01.06.2011 р., з метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановлено затвердити, зокрема, Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (далі - Порядок № 869).

Пунктом першим Порядку № 869 визначено, що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 2 Порядку № 869 встановлено, що цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку таких тарифів.

Відповідно до п. 49 Порядку № 869 для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає уповноваженим органам у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.

Відповідно до п. 34 Порядку № 869 розгляд розрахунків тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, поданих ліцензіатом, здійснюється уповноваженим органом протягом одного календарного місяця, а у разі коригування тарифів - протягом десяти календарних днів з дня отримання відповідної заяви у порядку, встановленому Мінрегіоном.

Частиною 10 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  передбачено, що орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов`язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

Матеріалами справи підтверджено, що 30 листопада 2018 року ВП "Рівненська АЕС" звернувся до виконкому/віджповідача як до органу, уповноваженого на встановлення тарифу на централізоване водопостачання, з листом № 174/1 1444 від 29.11.2018 р., надавши економічно обґрунтовані розрахунки витрат на надання послуг з усіма необхідними додатками для встановлення відповідного тарифу споживачам територіальної громади міста Вараш на 2019 рік /а.с. 14/.

Враховуючи норми ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п. 34 Порядку № 869 відповідач був зобов`язаний в 10-ти денний термін прийняти рішення про коригування тарифу.

Відповідач не заперечує обґрунтованість розрахунків нових тарифів, виконаних і запропонованих позивачем до затвердження, однак відповідне рішення щодо коригування тарифу прийнято виконкомом лише 28 лютого 2019 року. Так, 28.02.2019 р. виконком прийняв рішення № 20, яким для ВП "Рівненська АЕС" за його розрахунками було встановлено тариф па централізоване водопостачання, починаючи з 01 квітня 2019 року /а.с.15/.

Тобто – всупереч наведеним нормам відповідач в 10-ти денний термін (оскільки мало відбутися саме коригування тарифу) не розглянув звернення позивача та не прийняв відповідне рішення в період з січня 2019 року по березень 2019 року без очевидних причин, що оцінюється судом як неправомірна бездіяльність, коли орган місцевого самоврядування безпідставно усунувся від виконання власних (самоврядних) повноважень. Внаслідок такої неправомірної бездіяльності послуги споживачам міста Вараша протягом зазначеного вище періоду надавались позивачем (не могли не надаватись) за тарифами на житлово-комунальні послуги, які були нижче розміру економічно обґрунтованих витрат.

За наведених обставин позивачем доведено, що має місце протиправна поведінка Виконавчого комітету Вараської міської ради та причинний зв`язок між такою поведінкою і завданою шкодою, тому колегія суддів оцінює як безпідставні доводи скаржника про відсутність таких складових, викладені в апеляційній скарзі.

Розмір завданої шкоди позивач підтверджує розрахунком помісячного розміру шкоди за перший квартал 2019 року, завданої ВП РАЕС внаслідок невстановленого тарифу на централізоване водопостачання для споживачів м. Вараш, розрахунком витрат послуги з централізованого водопостачання по ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" за січень 2019-березень 2019 року, розрахунком фактичних витрат на виробництво послуги з централізованого водопостачання ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (січень 2019-березень 2019) та підтверджує фактичний обсяг з надання послуги з централізованого водопостачання споживачам за 1 квартал 2019 року /а.с. 17-24/.

Обґрунтовані розрахунки позивача відповідач не спростовує. Як зазначено вище, такі розрахунки виконком затвердив своїм рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено три елементи складу цивільного правопорушення, котрі підлягають доказуванню в порядку ст.1173 ЦК України, та підтверджено в порядку ст.74 ГПК України належний до стягнення розмір заподіяної шкоди 627487,75 грн., що правильно встановлено судом першої інстанції.

В апеляційній скарзі відповідач навів ту обставину, що позивач знав про незатвердження виконавчим комітетом Вараської міської ради тарифу за листом                    № 174/11444 від 29.11.2018 р., проте протягом року не звертався за захистом свого порушеного права, однак не пояснює, яке значення така обставина може мати з огляду на вищенаведені обставини в їх сукупності.

          Підсумовуючи викладене, за результатом перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 р. у справі № 918/895/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

          Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з          ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282  Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вараської міської ради залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2020 р. у справі      № 918/895/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № 918/895/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений 20 травня 2020 року

Головуючий  суддя                                                                      Маціщук А.В.

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.

Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.