ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа№ 925/1023/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 18.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 ( повний текст рішення складено 07.11.2019)

у справі № 925/1023/19 (головуючий суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Крижанівського Віктора Петровича

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж

про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 Фізична особа-підприємець Крижанівський Віктор Петрович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж про скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж, яке оформлене протоколом комісії №266/2 від 15.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішення комісії відповідача про нарахування позивачу оперативно-господарської санкції у розмірі 34449 грн. 02 коп. за результатами розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акту про порушення споживачем №003371 від 11.07.2010 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач доказів на підтвердження порушення позивачем умов договору та діючого законодавства не надав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаського РЕМ, яке оформлено протоколом комісії №266/12 від 15.08.2019 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі Акту про порушення №003371 від 11.07.2019.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на користь Фізичної особи-підприємця Крижанівського Віктора Петровича 1921 грн. 00 коп. судового збору та 15300 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що, оскільки відповідачем не доведено належними доказами факту порушення позивачем умов договору та ПРРЕЕ, тому прийняте відповідачем рішення з розгляду Акту про порушення №003371 від 11.07.2019, що оформлене протоколом №266/2 від 15.08.2019, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються порядок та розмір розрахунку спричинених користувачем збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі №925/1023/19 скасувати та нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що відповідно до Акту технічної перевірки засобів обліку від 22.05.2012, Акту про поломбування від 02.04.2012, Акту збереження пломб від 22.05.2012 позивач особистим підписом засвідчив факт прийняття на відповідне збереження цілісні та неускоджені розрахункові засоби обліку, тому згідно з підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ зобов`язаний був забезпечувати збереження розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб.

Скражник стверджує, що розрахунок по акту №003371 від 11.07.2019 здійсненний відповідно до п. 2.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, оскільки на момент виявлення факту порушення позивачем та на момент нарахування розрахунку, вказана Методика була чинною.

Скражник стверджує, що суд першої інстанції не обгунтував у чому саме полягає надання правничої допомоги, не зазначив детальний опис робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 02.01.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач вказує, що в акті про порушення №003371 від 11.07.2019 та в акті проведення експертизи приладу обліку електроенергії №824 від 12.08.2019 відсутні будь-які фактичні дані про причетність споживача до виявлених пошкоджень приладу обліку електричної енергії та до несанкціонованого заволодіння не облікованою електричною енергією. Постачальником також не доведено факту спричинення йому матеріальних збитків.

Узагальнені доводи відповіді на відзив

14.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж подано відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що Акт про порушення та Акт проведення експертизи приладу обліку електроенергії №824 від 12.08.2019, складені відповідно до вимог ПРРЕЕ та діючого законодавства, тому підтверджують неправомірну поведінку позивача, а саме несанкціоноване заволодіння не облікованою електроенергією 12 674 кВт/год на загальну суму завданих збитків 34 449,02 грн.

Відповідач вказує, що був позбавлений можливості надати заперечення проти відшкодування витрат позивача на правову допомогу та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, оскільки не отримував документи, які долучались позивачем до матеріалів справи.

Узагальнені доводи додаткових письмових пояснень відповідача та заяви позивача

14.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж подано додаткові письмові пояснення, в яких відповідач вказав, що згідно з п. 4.2.4 договору споживач несе відповідальність за технічний стан належних йому електроустановок, розрахункових засобів обліку, пломб на них та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону і збереження. Позивачем особисто 22.05.2012 підписано Акт збереження пломб та Акт технічної перевірки засобів обліку, відповідно споживач зобов`язаний був повідомити постачальника електричної енергії про пошкодження пломб на його лічильнику.

12.02.2020 від позивача до суду надійшла заява, яка за своїм змістом є тотожною відзиву на апеляційну скаргу, подану позивачем до суду 02.01.2020.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі №925/1023/19, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 05.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 до 17.02.2020.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж у справі № 925/1023/19 нову колегію суддів у складі головуючого судді: Майданевича А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В. та справу призначено до розгляду на 25.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 25.03.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 18.05.2020.

Явка учасників у судове засідання

04.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником Фізичною особою-підприємцем Крижанівським Віктором Петровичем подано заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

02.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський район електричних мереж (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Крижанівським Віктором Петровичем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №214 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача в межах дозволеної потужності (кВт), величини якої по об`єктах споживача визначені в п. 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Споживач несе відповідальність за технічний стан належних йому електроустановок, розрахункових засобів обліку, пломб на них та індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону і збереження (п. 4.2.4 договору).

У пункті 9.1 договору зазначено, що додатками до договору є: додаток №1 "Обсяги споживання електричної енергії Споживачу та субспоживачу"; додаток №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; додаток №3 "Порядок розрахунків"; додаток №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; додаток №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії"; додаток №6 "Порядок та режим роботи електронагрівальних установок"; додаток №7 "Порядок участі споживача у графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень"; додаток №8 "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача"; додаток №9 "Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача"; додаток №10 "доручення"; додаток №11 "Порядок розміщення і експлуатації приладів обліку електричної енергії"; додаток №12 "Акт про використану електричну енергію"; додаток №13 "Реквізити споживача"; додаток №14 "Акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії"; додаток №15 "Порядок визначення фактичної електричної потужності електроустановок споживача"; додаток №16 "Порядок припинення електропостачання"; додаток №17 "Акт про прийняття-передавання товарної продукції", а також письмове повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії і потужності та повідомлення про результати поточних перерахунків економічних еквівалентів реактивної потужності є не від`ємною частиною цього договору.

У пункті 9.4 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печаткою відповідача.

У додатках № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та №2 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, встановлено, що об`єктом, на який здійснюється постачання електричної енергії є деревообробний цех за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2019 працівниками Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на належному позивачу об`єкті (деревообробний цех за адресою: АДРЕСА_1) здійснено перевірку дотримання останнім Правил роздрібного ринку електричної енергії.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт про порушення №003371 від 11.07.2019, в якому вказано про порушення позивачем пункту п.5.5.5, п.п. 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов договору про постачання електричною енергією, а саме: пошкоджений прилад обліку №0406132, наявні сліди склеювання, тріщини в місцях з`єднання корпусу. Невідповідність пломб державної повірки та постачальника на клемній кришці лічильника: згідно з актом пломбування дп-11/2010 та ВАТ ЧОЕ 4590890, по факту встановлені 1 У/2011-2 шт. та ВАТ ЧОЕ5904177. В Акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення відбудеться засідання 08.08.2019. Акт підписаний та складений за участю споживача - Крижанівського Віктора Петровича (т. 1; а.с. 32-33).

08.08.2019 відбулось засідання комісієї з розгляду Акта про порушення №003371 від 11.07.2019, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №266 від 08.08.2019.

У протоколі №266 від 08.08.2019 зазначено, що комісією визнано, що Акт про порушення №003371 від 11.07.2019 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ і Методики та визнано споживача причетним до порушення. Відповідачем проведено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії відповідно до пункту 2.1.2 Методики за період з 05.12.2018 по 05.06.2019, виходячи із величини дозволеної потужності 50 кВт згідно з договором про постачання електричної енергії.

Також, 08.08.2019 комісією складено акт-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії, в якому вказано, що представник позивача висловив сумнів у правильній роботі лічильника електричної енергії №0406132 з причин визначення метрологічної похибки та ознак втручання у роботу електролічильника.

Комісією у складі інженера ЦСПОМ Комаренка І.М., начальника ЦРПО Коваля Б.П., за участю представника ДП "Черкасистандартметрологія" Зеленюка В.І., у присутності споживача Крижанівського В.П. складено Акт про проведення експертизи №824 від 12.08.2019, у висновку якого зазначено, що лічильник №04006132 типу НІК2301 АДЗ не придатний для подальшої експлуатації по метрологічним характеристикам, лічильник 2010, а пломби держповірки 4 квартал 2011. У місці з`єднання корпусу є пошкодження. При перевірці лічильника на стенді ЦУ 6800 - похибка в нормі. У верхній частині корпусу лічильника пломба відсутня.

До акту додано протокол ДП "Черкасистандартметрологія" №824 від 12.08.2019, у висновку якого вказано, що систематичні складові основної відносної похибки в межах допуску. За метрологічними показниками лічильник електричної енергії придатний до експлуатації (т. 1; а.с.42).

15.08.2019 повторно відбулось засідання комісії з розгляду Акта про порушення №003371 від 11.07.2019, яке оформлене протоколом №266/2.

У протоколі №266/2 від 15.08.2019 зазначено, що комісією визнано, що Акт про порушення №003371 від 11.07.2019 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ та Методики. Споживача Крижанівського В.П визнано причетним до вказаного в акті порушення. Проведено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії відповідно до пункту 2.1.2 Методики за період з 11.01.2019 до 11.07.2019, виходячи із величини дозволеної потужності 38 кВт. За результатами експертизи лічильник №0406132 НІК2010 АДЗ дата повірки 12.08.2019 визнано непридатним для подальшої експлуатації. Обсяг та вартість не облікованої електроенергії, визначений у кількості 12674 кВт/год на суму 34449,02 грн.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач вказав, що рішення комісії відповідача про нарахування позивачу оперативно-господарської санкції у розмірі 34449 грн. 02 коп. за результатами розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на підставі акту про порушення споживачем №003371 від 11.07.2010 прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки відповідач доказів на підтвердження порушення позивачем умов договору та діючого законодавства не надав. У зв`язку з чим, просив визнати рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом №266/2 від 15.08.2019, недійсним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності відносяться до юрисдикції господарських судів, що визначено у пункті 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії.

Правовідносини з енергопостачання урегульовані Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 2, 3, 4 статті 26 Закону "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), відповідно Правила користування електричною енергією втратили чинність. Відповідно до частини 6 цієї Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Правила роздрібного ринку електричної енергії регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 5.5.5 п.п. 8 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з п. 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи) (п. 8.2.5 ПРРЕЕ).

У пункті 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за формою встановленою пунктом 8.4.7 ПРРЕЕ.

Вимоги до висновку експерта, передбачені у статті 98 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Так, за наслідками проведеної 11.07.2019 працівниками Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж перевірки складено Акт про порушення №003371 від 11.07.2019, в якому вказано про порушення позивачем пункту п. 5.5.5, п.п. 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов договору про постачання електричною енергією, а саме: пошкоджений прилад обліку №0406132, наявні сліди склеювання, тріщини в місцях з`єднання корпусу. Невідповідність пломб державної повірки та постачальника на клемній кришці лічильника: згідно з актом пломбування дп-11/2010 та ВАТ ЧОЕ 4590890, по факту встановлені 1 У/2011-2 шт. та ВАТ ЧОЕ5904177.

Комісією у складі інженера ЦСПОМ Комаренка І.М., начальника ЦРПО Коваля Б.П., за участю представника ДП "Черкасистандартметрологія" Зеленюк В.І., у присутності споживача Крижанівського В.П. складено Акт про проведення експертизи №824 від 12.08.2019, у висновку якого зазначено, що лічильник №04006132 типу НІК2301 АДЗ не придатний для подальшої експлуатації по метрологічним характеристикам, лічильник 2010, а пломби держповірки 4 квартал 2011. У місці з`єднання корпусу є пошкодження. При перевірці лічильника на стенді ЦУ 6800 - похибка в нормі. У верхній частині корпусу лічильника пломба відсутня.

До акту додано протокол ДП "Черкасистандартметрологія" №824 від 12.08.2019, у висновку якого вказано, що систематичні складові основної відносної похибки в межах допуску. За метрологічними показниками лічильник електричної енергії придатний до експлуатації (т. 1; а.с. 42).

Суд першої інстанції встановив, що у висновках наданих комісією міститься інформація, яка є суперечливою, оскільки містить різні висновки. Так, у Акті про проведення експертизи одночасно зазначено, що лічильник №0406132 типу НІК2301 АДЗ, не придатний для подальшої експлуатації по метрологічним характеристикам, похибка в нормі, у верхній частині корпусу лічильника пломба відсутня. В той час, як в іншому висновку представника Державного підприємства "Черкасистандартметрологія" вказано, що систематичні складові основної відносної похибки в межах допуску, за метрологічними показниками лічильник електричної енергії придатний до експлуатації. В обох висновках міститься інформація про те, що у місці з`єднання корпусу є пошкодження. Водночас, ані в одному, ані в іншому висновку не міститься інформація про те, чи впливають такі пошкодження на правильність обліку використаної споживачем електричної енергії.

Відповідно до статті 216 Господарського кодекс України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з вимогами статті 218 цього Кодексу підставою для застосування господарсько-правової відповідальності до учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб`єкта підприємницької діяльності, яка не відповідає вимогам права, не узгоджується з юридичними обов`язками зазначеного суб`єкта, порушує права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Як зазначено вище, у Правилах роздрібного ринку електричної енергії одним із видів порушень цих Правил, є пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб. Факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.

Вирішуючи спір про застосування електропостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для нарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі 927/421/18.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в Акті про порушення №003371 від 11.07.2019 та в Акті проведення експертизи приладу обліку електроенергії №824 від 12.08.2019 відсутні фактичні дані про причетність позивача до виявлених пошкоджень приладу обліку електричної енергії та до несанкціонованого заволодіння не облікованою електричною енергією.

Відповідно до частини 3 статті 80 Цивільного кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Однак, відповідачем не надано доказів невідповідності пломби державної повірки на клемній кришці лічильника, оскільки акти пломбування, на які посилається відповідач, до суду не надавались та в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що в акті експертизи та протоколі №266/2 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРПЕЕ наявні суперечливі та неконкретні висновки, тому зазначене в протоколі №266/2 правопорушення щодо пошкодження приладу обліку, мають інші наслідки, ніж ті, які застосовані відповідачем, зокрема, які визначені у п. 5.5.10 ПРРЕЕ. Так, у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів вимірювання обсягу електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну, встановлення засобів вимірювальної техніки і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними доказами факт порушення позивачем умов договору та ПРРЕЕ, яке полягає у безобліковому користуванні електричною енергією, а прийняте відповідачем рішення з розгляду Акту про порушення №003371 від 11.07.2019, що оформлене протоколом №266/2 від 15.08.2019, не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються порядок та розмір розрахунку спричинених користувачем збитків, тому рішення Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж є неправомірним. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів вказує, що суд першої інстанції помилково зазначив, що Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, втратила чинність, оскільки вказана Методика втратила чинність 27.07.2019, тобто на момент виявлення факту порушення позивачем та на момент нарахування розрахунку була чинною. Втім, це не є наслідком прийняття місцевим господарським судом неправильного по суті судового рішення, а тому й не тягне наслідків у вигляді його скасування.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 15 300,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження понесених судових витрат позивач надав суду: договір про надання правової (правничої) допомоги №3/8 від 13.08.2019, який укладений позивачем з адвокатом Журбою Віктором Васильовичем; додаткову угоду до вказаного договору; копію квитанції від 20.08.2019 на суму 15300 грн про оплату позивачем послуг адвоката. Отже, позивач належними доказами довів понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15300,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд, може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стосовно посилань апелянта на те, що він був позбавлений можливості надати заперечення проти відшкодування витрат позивача на правову допомогу та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів зазначає, що в позовній заяві позивач просив стягнути 15 300 грн. витрат на правову допомогу, отже відповідач був повідомлений належним чином про вимоги позивача, проте не скористався своїм правом подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.10.2019 у справі № 925/1023/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" Черкаський район електричних мереж.

4. Матеріали справи №925/1023/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.05.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім